Сіннів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Сіннів
пол. Siennów

Координати 49°58′00″ пн. ш. 22°30′00″ сх. д. / 49.96667000002777569989° пн. ш. 22.500000000028° сх. д. / 49.96667000002777569989; 22.500000000028Координати: 49°58′00″ пн. ш. 22°30′00″ сх. д. / 49.96667000002777569989° пн. ш. 22.500000000028° сх. д. / 49.96667000002777569989; 22.500000000028

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Заріччя
Перша згадка 1390
Висота центру 244  м
Населення 1103 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-205
Автомобільний код RPZ
SIMC 0613464
GeoNames 759274
OSM r6778389  ·R
Сіннів. Карта розташування: Польща
Сіннів
Сіннів
Сіннів (Польща)
Сіннів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Сіннів
Сіннів
Сіннів (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Сіннів (пол. Siennów) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Заріччя Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1103 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

У ході колонізації захоплених руських земель Галичини в 1390 р. в селі започаткована римо-католицька парафія.

В 1831 р. в селі було 192 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[2]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1883 р. Сіннів знаходилось у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 159 будинків і 905 мешканців, з них 283 римо-католики, 583 греко-католики і 39 юдеїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

У 1937 р. в селі проживало 317 українців-грекокатоликів парафії Кречовичі Лежайського деканату Перемишльської єпархії[3].

На 01.01.1939 році в селі проживало 1360 мешканців, з них 250 українців-грекокатоликів, 1050 поляків і 60 євреїв[4]. Село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства.

1945 року з села до СРСР вивезли 36 українців (10 родин). Переселенці прибули до Дрогобицької та Тернопільської областей[5]. Решту українців у 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 542 108 379 55
Жінки 561 115 316 130
Разом 1103 223 695 185

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 64. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 4 грудня 2017.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 4 грудня 2017.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також[ред. | ред. код]