Сіґрірур Аштільдур Андерсен
| Сіґрірур Аштільдур Андерсен | |
|---|---|
_Sigr%C3%AD%C3%B0ur_%C3%81._Andersen_(35711122216)_(cropped).jpg) | |
| Народилася |
21 листопада 1971 (52 роки) Рейк'явік, Ісландія |
| Країна |
 Ісландія |
| Діяльність | політична діячка, адвокат |
| Alma mater | Університет Ісландії і Reykjavík Junior Colleged |
| Посада | Member of the 2016-2017 Parliament of Icelandd, Member of the 2013-2016 Parliament of Icelandd, Member of the 2017–2021 Parliament of Icelandd[1] і Minister of Justice (Iceland)d |
| Партія | Партія незалежності (Ісландія) |
Сіґрірур Аштільдур Андерсен (нар. 21 листопада 1971) — ісландська політична діячка і юристка, яка працювала міністеркою юстиції Ісландії з 2017 по 2019 рік.[2][3][4] Вона подала у відставку з посади міністра юстиції після того, як Європейський суд з прав людини визнав призначення її суддів апеляційним судом Ісландії незаконним.[5][6]
Вона є членом ісландського парламенту (Альтинг) від Партії незалежності з 2015 року.[7][8]
Сіґрірур закінчила Рейк'явіцький молодший коледж у 1991 році, вивчала право в Університеті Ісландії та стала адвокаткою у 2001 році [9] З 1999–2005 рр. Працювала адвокаткою в Ісландській торговій палаті, у 2004–2009 рр. Працювала в Раді окружних судів, а потім у 2007–2015 рр. Працювала в приватній юридичній фірмі.
Недовго вона була депутаткою парламенту від Партії незалежності у 2008 році та протягом кількох місяців у 2012–2015 роках.[9] Потім вона стала обраною членкинею парламенту 2015 року.
Під час перебування на посаді міністра юстиції Сіґрірур була суперечливою фігурою.[10] Вона зіграла ключову роль в суперечці, пов'язаній з відновленням честі засудженого сексуального злочинця щодо дітей, що призвело до розпуску Кабінету міністрів Ісландії під керівництвом прем'єр-міністра Б'ярні Бенедіктссона у 2017 році.[11][12]
У 2017 році вона не дотрималася порад спеціального комітету з переліку найбільш кваліфікованих суддів новоствореного апеляційного суду Ісландії, а замість цього обрала 4 з них, включаючи дружину парламентарія від Партії незалежності Брінджара Нільсонса.[13] 12 березня 2019 року Європейський суд з прав людини постановив, що призначення незаконне.[14] 13 березня 2019 року, після ухвали, Сіґрірур заявила, що подасть у відставку з посади міністра юстиції.[5]
- ↑ https://www.althingi.is/thingmenn/althingismenn/
- ↑ Sigríður Á. Andersen verður áfram dómsmálaráðherra. Kvennabladid. 23 березня 2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Rúmlega sjö af hverjum tíu vilja að Sigríður Á. Andersen segi af sér. Kjarninn. 23 лютого 2018.
- ↑ Um Sigríði – Sigríður Á. Andersen. Sigríður Á. Andersen (is-IS) . Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ а б Birgir Olgeirsson (13 березня 2019). Sigríður Andersen stígur til hliðar. Vísir.is (Icelandic) . Процитовано 14 березня 2019.
- ↑ European Court Of Human Rights Declares Icelandic Judge Appointments Illegal. Grapevine. 12 березня 2019.
- ↑ Sigríður Á. Andersen. Alþingi (ісл.). Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Sigríður Andersen hafnar ásökunum um þöggun: "Ég frábið mér þennan málflutning". Pressan. 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ а б Sigríður Á. Andersen – Short biographies of members of parliament. Alþingi. Процитовано 16 березня 2019.
- ↑ Vast Majority Of Icelanders Want Justice Minister To Resign. Grapevine. 23 лютого 2018.
- ↑ Ótrúlegur ráðherraferill Sigríðar Andersen: Lögbrot, leyndarhyggja og harka gagnvart hælisleitendum. Stundin. Процитовано 13 березня 2019.
- ↑ PM’s Father Endorsed "Restored Honour" For Convicted Paedophile. Grapevine. 14 вересня 2017.
- ↑ Sigríður Andersen braut lög þegar hún handvaldi dómara í Landsrétt. Stundin. 15 вересня 2017.
- ↑ MDE segir Landsrétt ólöglega skipaðan. RÚV. 12 березня 2019.