ТЕС Скікда
| 36°52′44″ пн. ш. 6°56′11″ сх. д. / 36.87888888891677652° пн. ш. 6.9366111111388777° сх. д.Координати: 36°52′44″ пн. ш. 6°56′11″ сх. д. / 36.87888888891677652° пн. ш. 6.9366111111388777° сх. д. | ||||
| Країна |
 Алжир | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Алжир, біля Скікда | |||
| Введення в експлуатацію | 1975 (конденсаційна), 2005—2006 (парогазова) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 2х131 (конденсаційна), 2х412,5 (парогазова) | |||
| Котельні агрегати | котли-утилізатори Alstom (парогазова) | |||
| Турбіни | парові (конденсаційна), 1 газова General Electric 9001FA + 1 парова (у кожному парогазовому блоці) | |||
| Електрогенератори | Alstom 50WX23Z-109 (парогазова) | |||
| Встановлена електрична потужність |
262 (конденсаційна), 825 (парогазова) | |||
| Материнська компанія | Sonelgaz (конденсаційна), Sonelgaz / Sonatrach / SNC-Lavalin (парогазова) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Скікда | ||||
 | ||||
ТЕС Скікда — теплова електростанція на північному сході Алжиру, розташован біля однойменного міста та поряд з комплексом із виробництва зрідженого природного газу Скікда ЗПГ.
У 1975 році на площадці ТЕС спорудили конденсаційну станцію з двома паровими турбінами виробництва чеської компанії Skoda потужністю по 131 МВт (за іншими даними — по 137 МВт).[1][2][3] Вона працювала на природному газі, який після початку розробки у 1961-му супергігантського родовища Хассі-Р'Мель став головним (а через певний час по суті єдиним) видом палива алжирської теплоенергетики.
В 2005—2006 роках в умовах зростаючого енергодефіциту станцію підсилили за рахунок двох енергоблоків, які використовують технологію комбінованого парогазового циклу. Кожен з них обладнаний однією газовою турбіною компанії General Electric типу 9001FA потужністю 235 МВт та однією паровою турбіною потужністю 177,5 МВт (разом 412,5 МВт, у деяких джерелах вказується потужність блоку на рівні 440 МВт). Особливістю проекту став допуск у капітал приватного інвестора — канадської SNC-Lavalin, що виступила генеральним підрядником будівництва. Втім, канадський учасник володів лише 11 %, тоді як основна частка приходилась на долю державних компаній — електроенергетичної Sonelgaz та нафтогазової Sonatrach[4][5][6] (можливо відзначити, що за кілька кроків ці ж компанії разом з інвестиційною компанією із Абу-Дабі реалізували проект ТЕС Аджре-Енну, яка вже на 51 % належала приватним інвесторам).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ STATISTIQUES D’ELECTRICITE DU COMELEC ANNEE 2002 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2017.
- ↑ PROJET DE DEVELOPPEMENT DE L'EI.ECTRICITE SONELGAZ ALGERIE.
- ↑ FOSSIL FUEL POWER PLANTS AND COGENERATION PLANTS Skoda (PDF).
- ↑ SKS Skikda CCGT Power Plant Algeria - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 3 січня 2018.
- ↑ La plus grande centrale algérienne à cycle combiné en construction à Skikda. Djazairess. Процитовано 3 січня 2018.
- ↑ Skikda CCGT Power Plant - Power Technology. Power Technology (брит.). Процитовано 3 січня 2018.