Табанове
| село Табанове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Перегонівська сільська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | До 1864 р. |
| Населення | 129 [1] |
| Площа | 0,949 км² |
| Густота населення | 258,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 26524 |
| Телефонний код | +380 5252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°27′26″ пн. ш. 30°33′28″ сх. д. / 48.45722° пн. ш. 30.55778° сх. д.Координати: 48°27′26″ пн. ш. 30°33′28″ сх. д. / 48.45722° пн. ш. 30.55778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
125 м |
| Водойми | Ятрань |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 26524, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Лебединка, вул. Шкільна, 1а |
| Сільський голова | Пташник Михайло Васильович |
| Карта | |
  Табанове | |
 Табанове | |
| Мапа | |
| |
Та́банове (в деяких джерелах Табанова) — село в Україні, в Перегонівській сільській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 129 осіб. Найближчі міста: Благовіщенське (38.1км), Тальне (44.3км), Умань (47.2км).
Історія[ред. | ред. код]
В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії" зазначено, що в селі Табанова є 5 курганів.
В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" описується село Давидівка, де вказано, що село Табанове лежить на півострові, який утворює згиб р. Ятрань, в 2 верстах нижче Давидівки. Всього мешканців 220; землі 882 десятини. Належить Гонораті Ржонжевській. В Табановому до 1840 року була особлива церква, яка мала своїх приходських священників, а цього ж року згоріла. Про церковну землю взяту поміщицею до своїх володінь, ведеться судовий позов.
Табанове мало свою самостійну церкву, перенесену із с. Наливайки. За одними даними її перенесли в с. Лебединку 1864 року.
На кінець 19 століття Табанове нараховувало 72 двори з 417 жителями (208 чоловік та 209 жінок). Жителі займались хліборобством і відправлялись на заробітки до Херсонської та Подільської губерній. В селищі діяла школа грамоти.[1]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 274 особи, з яких 113 чоловіків та 161 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 243 особи.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,18 % |
| російська | 0,82 % |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Села, що не належали до Київської Губернії [Архівовано 2008-03-23 у Wayback Machine.] (Довідки підготовлені археографом ЦДІА України у м. Києві В. Миколенком).
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||