Тадеуш Ковальський (фігурист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальський.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тадеуш Ковальський.
Тадеуш Ковальський
Народився 31 травня 1894(1894-05-31)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 1940
Харків, Українська РСР, СРСР
·розстріл
Поховання Меморіал жертв тоталітаризму
Країна  Польська Республіка
Діяльність офіцер, футболіст, фігурист(ка)
Знання мов польська
Військове звання капітан
Нагороди
Хрест Хоробрих срібний Хрест заслуги Хрест Незалежності
Ф
'
Особисті дані
Народження 31 травня 1894(1894-05-31)
  Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Смерть 1940
  Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Меморіал жертв тоталітаризму
Зріст 168 см
Громадянство  Польська Республіка
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1910—1916 Польща «Чарні» (Л) ? (?)
1917 Польща «Легія» (В) ? (?)
1918—1919 Польща «Погонь» (Л) ? (?)
1920—1928 Польща «Чарні» (Л) 1 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Хрест Хоробрих срібний Хрест заслуги Хрест Незалежності

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Тадеуш Ковальський (пол. Tadeusz Kowalski; 31 травня 1894, Львів — 1940, Харків) — футболіст і фігурист, капітан артилерії польської армії, жертва катинської різанини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Мечислава та Емілії, уродженої Кубала. Служив у легіонах у 1-му артилерійському полку Легіонів, потім в австрійському 124-му полку важкої артилерії.

Після закінчення війни з більшовиками служив у 5-му польовому артилерійському полку у Львові. 1 грудня 1924 року Президент Республіки Польща Станіслав Войцеховський на прохання міністра військових справ генерал-майора Владислав Сікорський підвищив його до звання капітана за вислугою років 15 серпня 1924 року та 3-го місця в корпусі професійних артилерійських офіцерів[2]. У 1928 році переведений на іншу посаду, від 1932 року служив у Командуванні корпусного округу № VI у Львові.

Капітан Ковальський брав участь у вересневій кампанії 1939 року у Львівському міському командуванні. Після того, як його заарештувала радянська влада, ув'язнений у Старобільській тюрмі[3]. Навесні 1940 року убитий співробітниками НКВС у Харкові та похований у П'ятихатках. З 17 червня 2000 року перепохований на кладовищі жертв тоталітаризму у Харкові.

Міністерство національної оборони Польщі рішенням № 439/ПН від 5 жовтня 2007 року посмертно підвищив його до звання майора[4]. Підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року в Варшаві під час церемонії «Ми пам’ятаємо Катинь — святкуємо пам’ять героїв».

Зофія Білорувна і Тадеуш Ковальський на чемпіонаті Європи 1934 року (Зеефельд-ін-Тіроль, Австрія)

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Одночасно з військовою кар'єрою займався декількома видами спорту. У 1910–1928 роках виступав за футбольну команду СК «Чарні» (Львів), але найбільших успіхів досяг у фігурному катанні. У парі з сестрою Генрика Білора, гравця футбольної команди СК «Чарні» (Львів), Зоф'єю Білор[5], дев'ять разів виборював титул чемпіона Польщі серед спортивних пар (1927—1935). У 1933 році виграв чемпіонат Словаччини, організований в Остраві, а потім змагання у Празі. 1934 року стали призерами чемпіонату Європи з фігурного катання, що проходив в австрійському місті Зеефельд-ін-Тіроль, виборовши бронзову медаль і таким чином стали першими в історії призерами від Польщі у парному фігурному катанні. На чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в норвезькому Осло у 1934 році, пара Зофія Білорувна / Тадеуш Ковальський посіли 4-те місце, а наступного, 1935 року на чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в угорському Будапешті — 5-те місце. Як фігурист, Тадеуш Ковальський виступав у кольорах Львівського ковзанярського товариства.

Досягнення[ред. | ред. код]

Фігурне катання — із Зоф'єю Білор
Змагання 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935
Міжнародні[6][7]
Чемпіонат світу 4 5
Чемпіонат Європи 3
Національні[8]
Чемпіонат Польщі 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в 90minut.pl — 2003.
  2. ↑ Dziennik Personalny M. S. Wojsk. Nr 131 z 17.12.1924 r. (пол.)
  3. ↑ Andrzej Leszek Szcześniak Katyń. Lista ofiar i zaginionych jeńców obozów Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk. — Warszawa: Alfa, 1989. — S. 318. — ISBN 83-7001-294-9. (пол.)
  4. ↑ Рішення Міністра національної оборони № 439/ПОН від 5 жовтня 2007 року про підвищення офіцерів польської армії, вбитих у Катині, Харкові та Твері, до наступних вищих офіцерських чинів. Рішення не опублікували в Офіційному віснику Міністерства національної оборони.
  5. ↑ Брат Зоф'ї Білор, Генрик, польський військовик, жертва Катинської трагедії 1940 року
  6. ↑ World Figure Skating Championships 1930–1939 – Pairs – Result (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 7 березня 2020.
  7. ↑ European Figure Skating Championships 1930–1939 – Pairs – Result (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 11 квітня 2020.
  8. ↑ Historia (Wykaz mistrzów Polski w latach 1922–2002) (пол.). PFSA. Архів оригіналу за 16 серпня 2002. Процитовано 17 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Bogdan Tuszyński Przerwany bieg. — Warszawa, 1993. (пол.)
  • Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego. — Warszawa, 1924. — S. 646, 746. (пол.)
  • Rocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych. — Warszawa, 1928. — S. 379, 464. (пол.)
  • Rocznik Oficerski 1932, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych. — Warszawa 1932. — S. 187, 468. (пол.)
  • Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków / Opracował zespół Jerzy Ciesielski, Zuzanna Gajowniczek, Gra¿yna Przytulska, Wanda Krystyna Roman, in. — Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, 2003. — S. 254. — ISBN 83-916663-5-2. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тадеуш_Ковальський_(фігурист)&oldid=41641983