Талсі
Талсі | |||
---|---|---|---|
Лютеранська церква | |||
| |||
Країна | Латвія | ||
Регіон | Курляндія | ||
Край | Талсинський край | ||
Перша згадка | 1231 | ||
Площа | |||
• Загалом | 7,83 км² | ||
Населення (2016)[1] | |||
• Загалом | 10 377 ос. | ||
• Густота | 1325,3 осіб/км² | ||
Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
• Літній час | EEST (UTC+3) | ||
Поштовий індекс | LV-3201, LV-3203 | ||
Сайт | www.talsi.lv | ||
Талсі (латис. Talsi; ⓘ; лів. Tālsa, нім. Talsen) — місто в Латвії, адміністративний центр Талсинського краю. Місто називають «зеленою перлиною Курляндії».[2]
Назва[ред. | ред. код]
Вважається, що назва міста походить від старого лівонського слова talusse, яке означало «відокремлене, тихе місце».[3]
Історія[ред. | ред. код]
Рання історія[ред. | ред. код]
Городище у Талсі існувало принаймні з X ст., коли його населенням були курші. Поселення Талсі вперше письмово згадується 1231 року, у контракті між старійшинами курського племені та папського посла Болдвіна Алнського[en]. Під час Північних хрестових походів, поселення було підкорено німцями і до кінця XIII ст. у Талсі був збудований замок.
У XV ст. поселення зростало по мірі поселення у Талсі німецькомовних торговців та ремісників. Головна церква міста, яка досі збереглася, була освячена 1567 року; пастор Carl Amenda , близький друг Людвіга ван Бетховена, служив у церкві багато років. Під час правління герцога Курляндії Яківа Кеттлера, у Талсі було побудовано залізоплавильну піч, як ранній початок індустріалізації.
Місто двічі страждало від чуми (у 1657 та 1710 роках) та було зруйновано великою пожежею 1733 року.
Наприкінці XVIII ст. у місті вперше дозволили селитися євреям; більшість з них початково переселилися з Литви[en] і з часом сформували значущу частину населення міста та збудували синагогу.[4][5][6]
Разом з рештою Курляндії, місто увійшло до Російської імперії 1795 року. На той час, балтійські німці складали бл. 60 % населення.[4]
XIX ст. та Перша світова війна[ред. | ред. код]
Початкова школа відкрилася у місті 1863 року, а приватна — 1873 року (в ній багато років працював лінгвіст Карліс Мюленбахс); обидві школи спочатку викладали лише німецькою. 1887 року також відкрилася російськомовна школа. Під час Революції 1905 року у місті відбувались заворушення, кілька будинків були спалені, а їх мешканці — вбиті. Під час Першої світової війни місто сильно постраждало і його населення скоротилось з бл. 5000 до лише бл. 1100. Все єврейське населення було виселено російським військовим командуванням (але деякі пізніше повернулись). Мир був відновлений лише 1920 року з завершенням Війни за незалежність Латвії, коли місто стало частиною новопроголошеної Латвійської республіки.[4][5]
У незалежній Латвії та у 20-му ст.[ред. | ред. код]
Населення міста знов швидко зростало у 1935 досягло 4116 осіб (82 % етнічних латишів, 12 % євреїв та 3 % німців). Талсі було окуповано німцями з червня 1941 року до закінчення Другої світової війни 8 травня 1945 року. Під час війни все єврейське населення міста було знищено; єдину єврейку переховував місцевий фермер, але 1944 року її було викрито та вбито.[4][5]
Місто було частиною Латвійської РСР за часів радянської окупації).
1950-ті та 1960-ті були роками відносного благополуччя. Головою виконкому міста був енергійний Карліс Грінбергс. Металообробний завод був відкритий 1965 року та привабив багато працівників у місто.
Після розпаду СРСР та відновлення незалежності Латвії, один з головних монументів міста, скульптура Koklētājs, присвячена борцям за незалежність Латвії, нарешті була відкрита. Скульптуру почали створювати ще у 1930-ті, але не закінчили аж до розпаду СРСР.[5]
Населення[ред. | ред. код]
Населення — близько 13 тис. жителів.
Економіка[ред. | ред. код]
Харчова, текстильна, металообробна промисловість.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташовано на девяти пагорбах та двох озерах. Пагорби мають назви Pilskalns, Ķēniņkalns, Leču kalns, Tiguļu kalns, Sauleskalns, Baznīckalns, Krievragkalns, Vilkmuižas kalns та Dzirnavkalns.[5] На Pilskalns, що означає «замкова гора», розташоване старе городище. Пагорб має у висоту 32 метри та розташований у центрі міста. Археологічні розкопки проводились 1936—1938 рр.[3]
Найвищим пагорбом Талсі є Tiguļu kalns. На ньому розбито дендрологічний парк та розташований Музей Талсинського краю, розміщений у маєтку місцевого аристократа барона фон Фірка.[7]
На пагорбі Leču kalns розташована меморіальна скульптура на честь Революції 1905 року, коли на її місці було вбито 6 революціонерів.[8]
Озеро Талсі, розташоване у центрі міста, оточене променадою. В озері облаштовано фонтан.[9]
Культура та релігія[ред. | ред. код]
Як згадано вище, у місті є Музей Талсинського краю, розміщений у маєтку барона фон Фірка. Також місто має культурний центр з «креативним подвір'ям».[10], дорослу та дитячу бібліотеки.[5]
У міст є лютеранська, римо-католицька, баптистська громади та церква адвентистів сьомого дня. Колишня синагога зараз є приватним будинком.[4][5] Найстарішою будівлею Талсі є лютеранська церква, збудована 1567 року, але кілька разів реконструйована.[11]
Транспорт та інфраструктура[ред. | ред. код]
Талсі пов'язано з Ригою автобусним маршрутом; подорож триває бл. 2 години.[12] У радянські часи у кілометрі від міста був збудований малий аеродром. Зараз він використовується для малих літаків та деколи для культурних подій.[13][14]
Народились у місті[ред. | ред. код]
- Фредерік Фібіг[en] (1885—1953), художник
- Маркус Ріва[en] (1986), співак
- Крішяніс Зелгіс[en] (1985), поет
- Яніс Стрелнікс[en] (1989), баскетболіст
- Інтарс Бусуліс (1978), співак
- Дзінтарс Жижа (1993), співак
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Талсі є побратимом:[15]
- Аланія, Туреччина
- Лайре, Данія
- Оргіїв, Молдова
- Пренай, Литва
- Сааремаа (волость), Естонія
- Щолково, Росія
- Седерчепінг, Швеція
- Телав, Грузія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- ↑ About Talsi region. Talsu Novads. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 17 November 2016.
- ↑ а б Talsi Hillfort. Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ а б в г д Levin, Dov. "Talsi" – Encyclopedia of Jewish Communities in Latvia and Estonia (Latvia). Yad Vashem. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ а б в г д е ж Town of Talsi. Talsi Municipality. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
- ↑ Talsi. Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Tiguļu kalns (Tiguļu hill). Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Leču kalns (Leču hill)). Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ The Talsi Lake promenade. Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Talsi Cultural and Creative Yard. Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Baznīckalns (Church hill). Talsi Tourist Information. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Tukums, Talsi, Saldus. Meeting.lv. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Talsi airfield. Forgotten airfields. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ Starptautiskā sadarbība. talsi.lv (латис.). Talsi. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 31 серпня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.