Тані Юн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тані Юн
Дата народження 28 січня 1903(1903-01-28)
Місце народження Чербай, Бадаєвська Волость, Ядринський повіт, Казанська губернія, Росія[1]
Дата смерті 6 жовтня 1977(1977-10-06) (74 роки)
Місце смерті Чебоксари, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Громадянство  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Професія акторка, драматургиня Чувашії, перекладачка прози та драматургії чуваською мовою
Членство СП СРСР
Світлина 1920-х

Таниі Юн (справжнє ім'я Тетяна Степанівна Максимова-Кошкінська; 28 січня 1903, Чербай, Бадаєвська Волость, Ядринський повіт, Казанська губернія, Чувашія[1] — 6 жовтня 1977) — чуваська театральна та кіноакторка, чуваська драматургиня, перекладачка, мемуаристка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї селянина середняка Стефана Бурашникова. Закінчила військово-спортивну московську школу, працювала інструктором фізкультури у Чебоксарах. У 1924 закінчила студію при Чуваському драмтеатрі.

У 1937 як жінка «ворога народу» була звільнена із театру[2]. 5 грудня 1937 трійкою НКВД Чувашії була засуджена заочно за статтею «контрреволюційна діяльність» терміном на 8 років з утриманням у Карлазі. У січні 1940 НКВД Чувашії скасував постанову трійки; була звільнена із зняттям судимості.

Мешкала у Москві.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Яким Максимов-Кошкінський (1893—1975) — чуваський актор та режисер, організатор чуваського театру і студії «Чувашкіно», драматург, перекладач, сценарист, народний артист Чувашії.

  • донька Ізида (1930—1963); дружина поета Петра Градова (1925—2003);
    • онука Тетяна — знялася у стрічці «Операція И та інші пригоди Шуріка» (Л.Гайдая) — роль неспокійної дівчинки Лєни;
    • онук Андрій Градов[3] (нар. 1954) — кіноактор.

Творчість[ред. | ред. код]

КІнематограф[ред. | ред. код]

Знімалися у перших фільмах студії «Чувашкіно».

Ролі в кіно
  • 1926 — «Волзькі бунтарі» / чув. Атăл пăлхавçисем — мати
  • 1927 — Сарпіке / чув. Сарпике — Сарпике(головна роль)
  • 1928 — Чорний стовп / чув. Хура юпа — Уркка
  • 1928 — Вихор на Волзі/ чув. Атăл çинчи тăвăл — Мар'є
  • 1930 — «Праля» / чув. Аппайка — Таїса
  • 1931 — Священна рощі / чув. Кіремет каті
  • 1932 — Пам'ятай/ чув. Асту! — голова колхозу

1937—1940 рр. майже усі чуваські кінокартини, у яких знімалася Тані Юн, були знищені.

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Чуваський державний академічний драматичний театр ім. К. В. Іванова[4]

Перекладацька та літературна діяльність[ред. | ред. код]

Перекладала починаючи з 1935[4]: «Оповідання» Теодора Драйзера, та інших авторів.

У 1972 опублікувала книжку спогадів «Дні та роки минулі» (чув. Иртнĕ кунсем-çулсем; перевидана у 2013). У передмові написано: «Гадаю,… я щаслива. Можливо, не всі мої бажання виконувалися. У моєму житті немало було і образливого і гіркотного. Але все ж — щаслива! Тому, що я актриса»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Нині — в Ядринском районі, Чувашия, Росія.
  2. Тани Юн. Аса илес килменнисем [Тани Юн. То, о чём не хочется вспоминать. Воспоминания. На чувашском языке.] // Газета «Хыпар», 1993, февраль, 2.
  3. Слава и трагедия Тани Юн: необыкновенные страницы судьбы первой чувашской киноактрисы. Новости в Чебоксарах. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  4. а б в История в лицах: 110 лет со дня рождения Тани Юн. Чувашский государственный академический драматический театр имени К. В. Иванова. 22 січня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Антонов М. Асран кайми йĕр хăварчĕ // Коммунизм ялавĕ. — 1983. — 28 кăрлач.
  • Антонов М. Тани Юн — первая чувашская киноактриса // Советская Чувашия. — 1993. — 30 янв.
  • Игнатьева С. Прекрасный дьявол // Чебоксарские новости. — 1993. — 28 янв.
  • Матвеева Г. И стали мгновения историей // Советская Чувашия. — 2005. — 23 июля.
  • Орлов Г. Актриса, тăлмач // Ялав. — 1973. — № 1.
  • Родионов Л. Актриса, тăлмачă, драматург // Коммунизм ялавĕ. — 1973. — 20 нарăс.
  • Романова Ф. Театр, любимый народом. — Чебоксары, 1973. — С. 79.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Тани Юн. РГУ «Государственный архив электронной и кинодокументации Чувашской Республики». Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
  • Тани Юн. Маркедония. 24 жовтня 2010. Процитовано 6 грудня 2013.
  • «Тани Юн» Телепередача Валерия Арсентьева, около 30 мин. яхăн, на чувашском языке. [недоступне посилання]
  • Сачкова Л. Тани Юн юнĕ чĕрĕ : [чувас.]. — 2006, 12 ака.
  • Тани Юн Статья в газете «Питĕр чăвашĕсем» [недоступне посилання]
  • Тани Юн (Максимова-Кошкинская Татьяна Степановна). Немое кино. Процитовано 6 грудня 2013.
  • К 100-летию со дня рождения Тани Юн. Официальный портал органов власти Чувашской Республики. Процитовано 6 грудня 2013.
  • Максимова-Кошкинская Татьяна Степановна (Тани Юн). Управление по делам архивов Минкультуры Чувашии. Процитовано 6 грудня 2013.
  • Переизданы мемуары Тани Юн : [рос.] // Ирĕклĕ сăмах / Свободное слово : интернет-газета. — 2013, 3 октября.