Тарган лапландський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарган лапландський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Тарганоподібні (Blattodea)
Родина: Ectobiidae
Рід: Ectobius
Вид: Тарган лапландський
Ectobius lapponicus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Ectobius lapponicus
Віківиди: Ectobius lapponicus
EOL: 866013
ITIS: 666701
NCBI: 406637

Тарган лапландський[1] (Ectobius lapponicus) — вид тарганів з родини Ectobiidae.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі (відсутній у Великій Британії, на Піренейському півострові та півдні Італії), Північній Азії, на північному сході США та південному сході Канади. У США вперше зафіксований у 1984 році. Живе в основному в лісах, хоча цей вид також можна зустріти в чагарниках, садах і парках. Він трапляється у природному середовищі і лише рідко і винятково в людських будівлях, але вони не можуть там розмножуватися.

Довжина тіла сягає приблизно 9-12 міліметрів. Статі відрізняються розвитком крил. Самці повністю окрилені і здатні літати, а самиці мають вкорочені крила, які не досягають кінчика черевця. Крім того, черевце самця (якщо дивитися знизу) має вісім видимих ​​сегментів, а самиці — лише шість. На задньому кінці черева самиці знаходиться збільшена напівкругла виступаюча субгенітальна пластинка, з якої виходить оотека під час відкладання яєць. У самця на кінчику черевця є менша, приблизно трикутна підстатева пластинка з відростком — грифелем видоспецифічної форми. В обох статей субгенітальна пластинка має парні сегментовані відростки (церки), які служать органами чуття.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Вид трапляється переважно в лісах. Самці та німфи зустрічаються в основному в наземній рослинності та чагарниковому ярусі, самиці більше на землі та в підстилці. Самці активні вдень, тоді як самиці та німфи більше нічні. Зазвичай тварини активні приблизно з травня по вересень.

Кожна самиця відкладає яйця групами по 20 штук у відносно невелику оотеку. Оотеки цього виду червонувато-коричневого кольору і мають поперечні смуги. Інколи розмножується партеногенетично. Самиці носять оотеку із собою близько 24 годин і, нарешті, ховають її у підстилці з листя або на траві.

Вид має дворічний цикл розвитку. Після відкладання оотеки яйця в ній зимують, а німфи вилуплюються наступного року, приблизно в червні. Потім німфи розвиваються до четвертої стадії і знову зимують, часто всередині цибулин трави. Вони знову стають активними наступного року приблизно в квітні і продовжують розвиватися. Перших дорослих тварин можна зустріти в травні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р.,Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А.,Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник"Хортиця", 2016. — Вип. 2. — c. 104

Посилання

[ред. | ред. код]