Татаринов Сергій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Татаринов.

Сергій Йосипович Татаринов
Народився 26 травня 1948(1948-05-26)
Артемівськ
Помер 13 серпня 2019(2019-08-13) (71 рік)
Бахмут
Місце проживання м. Бахмут, Донецька обл.
Країна Україна
Діяльність історик
Галузь археологія, історія
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Татаринов Сергій Йосипович (нар. 26 травня 1948, Артемівськ, Донецька область[1] — 13 серпня 2019[2], Бахмут) — український археолог та історик. Кандидат історичних наук, «Заслужений працівник культури України», член Національної спілки краєзнавців України, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури та Спілки археологів України.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив історичний факультет ХНУ ім. Каразіна у 1973 р. В 1974 р. С.Татаринов розпочинає дослідження давніх міднорудних копалень Бахмутської улоговини. В 1975 р. дослідник вперше виступає з доповіддю про результати своїх відкритів на засіданні Інституту археології в Києві. З 1976 по 1980 навчався в аспірантурі Інституту археології АН СРСР. Працював вчителем історії у школах Артемівська та Артемівського району. Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти України». Помічник-консультант народних депутатів України (1994-98 — В. Ф. Черепкова,2011-12 -О. С. Донія).

Позаштатний консультант Комітету з культури ВР України (1994-98, 2000—2002). В 1996 році удостоєний Указом Президента України звання «Заслужений працівник культури України». У 1983—2000 рр. очолював будівництво та був першим директором Артемівського державного краєзнавчого музею.

Багаторічний член комуністичної партії, писав доноси до КДБ на активістів, з 1993-го року створив та керував у Бахмуті осередком антиукраїнської партії Громадянський Конгрес, яка виступала з сепаратистськими тезами.

З 2000 року працював у м. Часів Яр, побудував новий Промисловий історико-краєзнавчий музей[3], створив та керував музеєм зрадника кобзона. У 2006 р. присуджено вчену ступінь кандидата історичних наук[4] за спеціальністю «історія України». У 2009 р. отримав диплом доктора філософії.

У 1990-98,2002-2006 рр. депутат Артемівської міської Ради[5], очолював комісії з культури та справ молоді, по контролю за комунальною властністю, секретар комісії з законності. З 2003 р. керівник Бахмутського Відділення Центру памяткознавства НАН України.

З 1991 року активно виступав проти повернення місту Артемівську його справжного історичного ім'я - БАХМУТ. Як впливова людина (голова комісії депутатів по культурі, молоді, спорту) все зробив, щоб на референумі тільки 24% мешканців проголосували за Бахмут.

Автор немовірно суперечного прапора Бахмуту. Подав пропозицію, щоб прапор всупереч всім законам геральдики (жодного кольору з гербу!) був двокольоровий - блакитно (кольор Катеринославської губернії) малиновим. Що виглядало, як синьо-червоний прапор радянської УРСР. Краєзнавці повстали, тому влада прийняла "компромісне рішення" - взяла за базу кольори Татарінова, додала з герба символ солі та зелений кольор. Це на все життя пам'ятка Татарінову.

В 2006 р., через двадцять шість років після завершення аспірантури дослідник захищає дисертацію на тему "Історія гірничої справи, металургії та металообробки доби бронзи Східної України" та отримує ступінь кандидата історичних наук.

У 2010 р. дійсний член Національного комітету IKOMOC(ЮНЕСКО).

Автор та співавтор 49 книг в Україні та ФРН, 280 наукових праць з археології, музеєзнавства, пам'яткознавства, історії місцевого самоврядування, медицини, правоохоронних органів, юдаїки, релігієзнавства (історія православ'я), етнографії, історії промисловості Донбасу Має публікації у наукових часописах СНД, Казахстану, Польщі, Угорщини з питань історії місцевого земського самоврядування. З 2010 р. ст. викладач кафедри загальнонаукових дисциплін Артемівського факультету, у 2011-15 рр. доцент навчально-наукового професійно-педагогічного інституту УІПА.[6]

З  2014 р. обраний членом-кореспондентом Відділення історії Міжнародної академії (Таразьський університет, Казахстан).

«Почесний краєзнавець Донеччини» НСКУ.[7] Член Спілки археологів України.

У 2005—2010 рр. був членом Донецького Проводу НРУ. З 2010 р. позапартійний.

За допомогу ЗСУ та Першій медроті ім. Пирогова НГУ нагороджений медаллю «За жертовність та любов до України» Патріарха УПЦ-КП Блаженнійшого Філарета.

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Терновский В. А., Татаринов С. И., Винк Н. В. Артемовский народный историко-краеведческий музей. — Путеводитель. — Донецк, 1971.[8]
  • Татаринов С. И., Терновский В. А. Памятники пионерской славы. — Путеводитель. — Донецк, 1974.[9]
  • Татаринов С. И. Общественные музеи города Артемовска. — Путеводитель. — Артемовск, 1990.
  • Татаринов С. И. История Артемовска (Бахмута) в событиях и экспонатах. — Путеводитель. — Артемовск, 1991.[10]
  • Татаринов С. И., Адамов И. А. Край Бахмутский. Очерки исторического краеведения. — Артемовск, 1992.[11]
  • Татаринов С. И. Древний металл Восточной Украины. — Артемовск, 1993.[12]
  • Татаринов С. И., Сутковой В. Л. История Бахмутского края. Учебное пособие для 8 — 10 кл. — Артемовск, 1993.[13]
  • Татаринов С. И., Сутковой В. Л. История Бахмутского края. ХХ столетие. — Артемовск, 1994.[14]
  • Татаринов С. И., Кравец Д. П., Копыл А. Г. Древности Бахмутского края. — Артемовск, 1996.[15]
  • Рева А. А., Татаринов С. И., Абрамов М. В. История Бахмута — Артемовска. — Артемовск, 1996.[16]
  • Сторожук А. Н., Татаринов С. И., Захарова Н. А., Костенко Е. Г. Связующая нить времен. Очерки истории библиотек. — Артемовск, 1998.[17]
  • Бабич Ю. Ф., Татаринов С. И., Кравец Д. П. Год за годом. Очерки истории с. Клиновое. — Артемовск, 1999.[1]
  • Татаринов С. И., Семик Ю. А., Федяев С. В. Евреи Бахмута — Артемовска. — Артемовск, 2001.[18]
  • Татаринов С. И. Бахмут. Очерки истории. — Артемовск, 2001.[19]
  • Лукьянов В. Б., Татаринов С. И. Мал городок — да дорог. — Часов Яр, 2001.[20]
  • Татаринов С. И., Посредников В. А., Афанасьева В. В., Федяев С. В. Голоса тысячелетий. Очерки археологии Бахмутского края. — Артемовск, 2001.[21]
  • Казаков А. Л., Татаринов С. И., Федяев С. В. От черты оседлости к Холокосту. Артемовск, 2002.[22]
  • Татаринов С. И., Федяев С. В., Нарожная Е. В.. На страже правопорядка Бахмута. Артемовск, 2003.[23]
  • Бледнов В. П., Завада Л. В., Татаринов С. И. У истоков медицины Донбасса. Артемовск, 2003.[24]
  • Татаринов С. И. Древние горняки-металлурги Донбасса. Печатный двор, Артемовск, 2003, 136 стр.
  • Татаринов С. И., Федяев С. В., Федотов С. А. Археология Бахмутского края. Артемовск, Печатный двор, 2003, 64 стр.
  • Татаринов С. И., Сутковой В. Л. Бахмут казацкий. Артемовск, Печатный двор. 2004, 59 стр.[19]
  • Лукьянов В. Б., Татаринов С. И. Часов Яр. Годы войны и труда. Артемовск, 2005, 154 стр.
  • Татаринов С. И. Бахмутские казаки. Артемовск.2005, 56 стр.
  • Бровкин Л. В., Татаринов С. И., Шаталин А. В. История правоохранительных органов Бахмута- Артемовска. Артемовск, 2007, 80 стр.
  • Редактор-составитель, автор очерков. Часов Яр. Созвездие талантов. Биографические очерки. 2007, 80 стр.
  • Татаринов С. И., Романенко О. В. Бахмутские казаки. Изд.2-е. Артемовск.2008.86 с.
  • Татаринов С. Й. Тутова Н. О. Нариси історії самоврядування у Бахмуті і повіті у 18-20 ст. Артемівськ.2008. 240 c.
  • Татаринов С. И., Е. А. Пилипенко, С. А. Федотов. Археология Бахмутского края. Изд.2-е дополненное. Артемовск,2008.
  • Дадащов О. С., Татаринов С. Й. Витоки солевидобутку в Донбасі. Артемовск,2008, 86 с.
  • Татаринов С. Й., Тутова Н. О. Православ'я Бахмутського краю-погляд крізь століття. Артемовск,2009, 140 с.
  • Дадашов О. С., Татаринов С. И. Бахмутский край и Хазарский каганат. 2009, 60 с.
  • Енциклопедія міста Часів Яр (укладач, заступник голови редколегії). Артемівськ, 2010, 76 стор.
  • В. О. Богуненко, О. С. Дадашов, Н. О. Тутова, С. Й. Татаринов. Нариси етнічної історії Донеччини. Артемівськ,2010, 108 с.
  • С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова. Історія православ'я Донеччини. Артемівськ,2010. 186 с. з ілюстр.
  • К. М. Третьяков, С. Й. Татаринов. Нариси історії економіки та промисловості Донбасу. Артемівськ, 2010. 136 с.
  • С. Й. Татаринов, Е. В. Лєвітов. Покровське-найдавніше село Бахмутського краю. Артемівськ, 2010. 72 с.
  • Л. В. Завада, С. Й. Татаринов, В. П. Блєднов. Нариси земської медицини Бахмутського повіту. Артемівськ, 2011,82 с.
  • К. М. Третьяков, С. И. Татаринов. Часов Яр. Истоки огнеупорной промышленности Украины. Артемовск, 2011, 196 с.+72 табл.илл.
  • С. Й. Татаринов, С. А. Федотов. Історія педагогіки та народної освіти Донеччини. Учбовий посібник. Харків, 2012, 120 с.
  • С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова, П. М. Тутов. Бахмутський край-видатні сторінки історії. Харків,2013, 408 с.
  • В. А. Жмурин, С. И. Татаринов. Очерки истории Бахмутского казачества. Донецк, ИД Кальмиус, 2013, 75 с.
  • Татаринов С. Й., Голопьовов И. В. Історія промисловості та економіки Донбасу. Учбовий посібник. Харків: Мачулін, 2013, 185 с.[25]
  • Татаринов С. И., Федотов С. А. Штетл Бахмут. Феномен еврейского народа в Донбассе. Харьков: Слово, 2013, 185 с.[26]
  • Татаринов С. Й., Федотов С. А., Хряпін Е. О. Етнічна історія ПС Дорнбасу. Харків: вуз-книга, 2013, 108 с.
  • Татаринов С. И., Степаненко А. Н. История соляной промышленности Донбасса. Донецк: ИД Кальмиус, 2013, 96 с[27].
  • Татаринов С. И., Тутова Н. А. Православие Донеччины в 18-20 ст. Донецк, 2014, 234 с.[28]
  • Татаринов С. И., Гранкин И. А., Федотов С. А. Штетл Бахмут. Изд.2-е. Донецк, 2014, 186 с[29].
  • Татаринов С. Й. Діяльність земства в Донбасі. Харків: Книга мигом, 2015, 407 с.
  • Татаринов С. И., Литвиненко М. А. Хазары на Донце в Донбассе. ФРГ: Ламберт, 2015, 140 с.[30]
  • Татаринов С. И., Ефимов Д. В. Библиотеки Бахмутского уезда в 18-начале 20 ст. ФРГ: Ламберт, 2015, 60 с.[31]
  • С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова, П. М. Тутов Бахмутський край — видатні сторінки історії: історико-краєзнавчий нарис: Центр Пам'яткознавства . — Харків: Мачулін, 2013 . — 407 с. [32]
  • С. Й. Татаринов. Витоки православ'я Донетччини. Хатків, 2018, 304 с.
  • С. Й. Татаринов, о. Лазар, архимандрит, Д. В. Єфімов. Витоки духовної та народної освіти. Харків, 2018, 236с.
  • С. Й. Татаринов, Є. А. Пилипенко, Д. В. Єфімов. Донбас — Бахмут. постаті Історії. Харків, 2018, 336 с.
  • С. И. Татаринов, О. С. Дадашов. Хазары в Придонцовье. Харьков, 2018, 12 0с.
  • С. Й . Татаринов. Давні гірники — металурги Східної України. Харків, 2018, 268 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Татаринов Сергей | ИСТОКИ. istoki.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  2. ↑ Умер известный бахмутский историк Сергей Татаринов
  3. ↑ С юбилеем, Сергей Иосифович! - Газета СОБЫТИЯ (Артемовск). sobitiya.com.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  4. ↑ Артемівськ має повернути свою історичну назву Бахмут, - активісти. Громадське радіо (рос.). 19 липня 2015. Процитовано 17 жовтня 2017.
  5. ↑ СПИСОК. artemivsk-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  6. ↑ User, Super. Навчально-науковий професійно педагогічний інститут (м. Артемівськ). nnppi.in.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  7. ↑ Наші автори та учасники на сайті "Козацтво XV-XXI ст." Документи, карти, ілюстрації, сувеніри ... www.cossackdom.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  8. ↑ Татаринов Сергей | ИСТОКИ. istoki.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  9. ↑ Електронний каталог. e-catalog.mk.ua. Процитовано 18 вересня 2017.[недоступне посилання з вересня 2019]
  10. ↑ Артемівський краєзнавчий музей - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Процитовано 18 вересня 2017.
  11. ↑ Татаринов С.И., Адамов И.А. Край Бахмутский: Очерки исторического краеведения. www.twirpx.com (рос.). Процитовано 18 вересня 2017.
  12. ↑ Электронный каталог - Татаринов Сергей Иосифович - Древний металл Восточной Украины: Очерки реконструкции горного дела, металлургии и металлообработ... - Absopac. library.univer.kharkov.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  13. ↑ Артемівський район - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Процитовано 18 вересня 2017.
  14. ↑ Артёмовск - перспективы развития. hipressure.donbass.com. Процитовано 18 вересня 2017.
  15. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 18 вересня 2017.
  16. ↑ Артемівський державний український музично-драматичний театр - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Процитовано 18 вересня 2017.
  17. ↑ Артемівська ЦБС - Бібліотеки м. Бахмута. artbiblio.ucoz.org. Процитовано 18 вересня 2017.
  18. ↑ «ЕВРЕИ БАХМУТА-АРТЕМОВСКА» - АЛЕКСАНДР НАЙМАН. www.jewukr.org. Процитовано 18 вересня 2017. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  19. ↑ а б Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 18 вересня 2017.
  20. ↑ Электронный каталог - Лукьянов Валентин Борисович - Мал городок - да дорог...: краткий очерк истории огнеупорных заводов Часов Яра. Ч.1: 1876-1922 гг. - Absopac. library.univer.kharkov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  21. ↑ Web - библиотека BRONZA - LIB. bronza-lib.narod.ru. Процитовано 22 вересня 2017.
  22. ↑ Форум газеты ПОИСК • Просмотр темы - Вопросы, ответы, диалоги. forum.gp.dn.ua (ru-ru) . Процитовано 22 вересня 2017.
  23. ↑ Судова влада України (укр.). Процитовано 22 вересня 2017.
  24. ↑ Сайт Артёмовского городского совета :: Новая версия сайта расположена по адресу http://artemrada.gov.ua. artemivsk-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  25. ↑ Пошук та замовлення літератури -Татаринов, Сергій Йосипович - Історія промисловості та економіки Донбасу (від найдавніших часів до початку XX століття)Електронний каталог. liber.onu.edu.ua. Процитовано 17 вересня 2017.
  26. ↑ 7 С. Й. Татаринов С. А. Федотов ШТЕТЛ БАХМУТ - ФЕНОМЕН ЕВРЕЙСКОГО НАРОДА В ДОНБАССЕ Историко-культурологический очерк Слово ББК 84.4 (УКР.РОС) Т Научное издание ( в рамках проекта. www.nauka.x-pdf.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  27. ↑ Tw1npeaks (понедельник, 4 июля 2016 г.). Шахты и рудники Донбасса: Татаринов С.Й., Степаненко О.М. Історія соляної промисловості Донбасу (2013). Шахты и рудники Донбасса. Процитовано 21 вересня 2017.
  28. ↑ Православна церква на Донеччині - Этнографический Донбасс. etnodon.com (ru-ru) . Процитовано 21 вересня 2017.
  29. ↑ Штетл Бахмут - Этнографический Донбасс. etnodon.com (ru-ru) . Процитовано 21 вересня 2017.
  30. ↑ http://www.bookler.ru/bookbuy/96/38028.shtml. www.bookler.ru. Процитовано 21 вересня 2017.
  31. ↑ Библиотеки Бахмутского уезда в XVIII - начале XX ст. / 978-3-659-71429-0 / 9783659714290 / 3659714291. www.lap-publishing.com. Процитовано 17 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  32. ↑ Пошук та замовлення літератури -Татаринов, Сергій Йосипович - Бахмутський край - видатні сторінки історіїЕлектронний каталог. liber.onu.edu.ua. Процитовано 17 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Татаринов_Сергій_Йосипович&oldid=42633106