Таязура-клинохвіст велика
| Таязура-клинохвіст велика | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dromococcyx phasianellus (Spix, 1824) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Macropus phasianellus Spix, 1824 Geophilus jasijatere W. Bertoni, 1901 Dromococcyx rufigularis Lawrence, 1867 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Таязу́ра-клинохві́ст велика[2] (Dromococcyx phasianellus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 33-41 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла темно-попелясто-бура, нижня частина тіла блідо-охриста, груди поцятковані темними плямками. На голові короткий рудувато-коричневий чуб. Хвіст довгий, широкий, східчастий. Голос — два коротких посвисти, другий з яких має більш високий тон, за якими іде коротка трель "Вііі! Вііі! Віірр-р-р!".
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великі таязури-клинхвости поширені від Мексики до Панами, в Колумбії і північній Венесуелі та від південної Колумбії і Еквадору до східної Бразилії, Парагваю і північно-східної Аргентини. Вони живуть в підліску густих вологих і сухих тропічних лісів та галерейних лісів, на висоті до 1600 м над рівнем моря. Великі таязури-клинхвости ведуть наземний спосіб життя, уникають відкритих просторів. Живляться кониками, цикадами, жуками та іншими комахами, іноді також дрібними ящірками, зміями і пташенятами. Птахи змітають верхній шар опалого листя своїм широким, віялоподібним хвостом, видаючи при цьому брязкітливі звуки, тріпочучи крилами і клацаючи дзьобом. Імовірно, таким чином великі таязури-клинхвости намагаються налякати потенційну здобич, яку потом можна схопити.
Сезон розмноження в Мексиці триває з березня по серпень, в цей час самці співають. В штаті Оахака гніздування триває з квітня по червень, в Панамі з середині квітня по липень, тобто на початку сезону дощів. Самці реагують на спів інших самців зустрічним співом або демонстраційною поведінкою, розправляючи крила і підіймаючи чуб.
Великим таязурам-клинхвостам притаманний гніздовий паразитизм. Зокрема, вони підкладають яйця в гнізда бієнтевіо, світлогорлим мухоїдам, панамським пікоплано, рябим віюдитам, смугастим сорокушам та іншим горобцеподібним птахам.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Dromococcyx phasianellus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 серпня 2022.
- ↑ Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Helm Identification Guides. Christopher Helm. ISBN 978-0713660340.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |