Твікстер
Твікстер (англ. Twixter) — це неологізм, який описує нове покоління молодих людей в США та інших промислово розвинених країнах, які в якомусь сенсі опиняються в «пастці» між підлітковим і дорослим віком. Цей західний неологізм дещо аналогічний японському терміну паразит-одинак.
Опис[ред. | ред. код]
Твікстери — це, як правило, молоді люди, які живуть зі своїми батьками і не є фінансово незалежними. Якщо вони працюють, вони часто мають нестійку і низькооплачувану роботу. Можливо, вони недавно закінчили університет або середню школу чи лише почали кар'єру.
Висвітлення в ЗМІ[ред. | ред. код]
Журнал Time опублікував статтю під назвою «Покоління Twixter: молоді дорослі, що не подорослішають» в січні 2005 року, висвітлюючи цю відносно неясну демографічну групу.[1] Стаття була сфокусована на твікстерах вищого і середнього класу, чиї батьки могли їх підтримати. У статті не показано відмінностей між людьми, які жили самостійно за допомогою своїх батьків, і людьми, які жили зі своїми батьками, і при цьому в ній не згадувалися твікстери нижчого класу, схожі на NEET, і Фрітерів в інших суспільствах.
Паралелі в інших суспільствах[ред. | ред. код]
Поява твікстерів не є чимось абсолютно новим, оскільки це поняття схоже на соціальні явища, які спостерігаються в інших індустріальних суспільствах. З 1980-х і 1990-х років в Японії серед молоді спостерігається зростання паразитів-одинаків і фрітерів, які живуть з батьками і працюють на невибагливих і низькокваліфікованих роботах. Ходо-ходо дзоку є співробітниками, які цілеспрямовано уникають просування по кар'єрних сходах, щоб мінімізувати стрес і збільшити вільний час. Крім того, в Європі з 1990-х років спостерігається зростання кількості NEET.
У жовтні 2007 року колишній міністр економіки і фінансів в Італії Томмазо Падоа-Скьоппа назвав людей у віці від 20 років, які живуть зі своїми батьками, bamboccioni (щось на зразок «великих [тобто, дорослих] дітей»), викликавши суперечки в італійських ЗМІ.[2] Газети отримували численні листи від читачів, які були особисто ображені і вказували на те, що автор не знає про становище значної частини італійців старше 20 років, які живуть приблизно на 1000 євро в місяць і не можуть дозволити собі покинути рідну домівку.[3] Аналогічна історія спостерігається також в Іспанії, де використовується термін mileurista (ісп.) для позначення молоді, яка живе на зарплату в 1000 євро (mil euros).[4] У Греції мінімальна зарплата становить 700 євро, і грецькі ЗМІ популяризували термін покоління 700 євро. Це покоління еволюціонувало в обставинах, що призвели до грецької боргової кризи, і брало участь в грецьких протестах 2010—2011 років.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- On the cover of Time Magazine [Архівовано 29 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Twixters, The Indie Comedy Series [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- On The Toronto Star [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Kay R. Daly calls it «Peter Pan Syndrome»
- They Just Won't Grow Up
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стаття "Покоління Twixter". Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ «Mandiamo i bamboccioni fuori di casa» . Corriere della Sera. www.corriere.it. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Il bamboccione. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Barca, Antonio Jiménez (22 жовтня 2005). La generación de los mil euros. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Γενιά των 600 € και "αγανακτισμένοι" της Μαδρίτης - βίοι παράλληλοι; | DW | 30.05.2011. DW.COM (el-GR) . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2021.