Театральна (станція метро, Київ)
Координати: 50°26′41″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.44472° пн. ш. 30.51806° сх. д.
Театральна | |
---|---|
Святошинсько-Броварська лінія | |
Загальні дані | |
Тип | пілонна трисклепінна |
Проєктна назва | Вулиця Леніна[1], Театральна[2] |
Стара назва | Ленінська |
Платформи | |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Довжина | 102,0 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 6 листопада 1987 року |
Архітектор(и) | М. М. Альошкін, А. С. Крушинський, Т. О. Целіковська |
Скульптор(и) | А. В. Кущ |
Будівельник(и) | Київметробуд |
Транспорт | |
Пересадка на | «Золоті ворота» |
Район міста | Шевченківський |
Виходи до | вулиць Богдана Хмельницького, Євгена Чикаленка |
Наземний транспорт | А 24, 114 (вихідні дні) |
Інше | |
Час відкриття | 05:43 |
Час закриття | 00:18 |
Код станції | 119 |
Святошинсько-Броварська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
«Театра́льна» — 28-ма станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Університет» і «Хрещатик». Відкрита 6 листопада 1987 року під назвою «Ле́нінська» (від вулиці Леніна, нині — Богдана Хмельницького, де розташована станція). Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[3], від розташованих поблизу Драматичного театру ім. Лесі Українки та Національної опери України.
Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською та Сирецько-Печерською лініями.
Також поряд зі станцією розташовані Центральний універмаг і Природничий музей.
Історія будівництва[ред. | ред. код]
Станція вбудована в наявну лінію спеціально як пересадковий пункт на Сирецько-Печерську лінію. Осторонь тунелів перегону «Університет» — «Хрещатик» почали будівництво станції та під'їзних тунелів. На завершальному етапі будівництва новий вузол приєднали до наявної лінії. При цьому протягом пів року, з 31 березня по 1 жовтня 1987 року, лінія була розірваною навпіл, між «Університетом» і «Хрещатиком» поїзди не ходили. Саму станцію відкрили трохи більше ніж через місяць після відновлення руху, пристосувавши відкриття до 6 листопада — напередодні 70-ї річниці Великої Жовтневої революції[4]. Старі тунелі, довжиною понад 300 м кожен, які частково перерізані склепінням станції «Золоті Ворота», перебувають у законсервованому стані. До них є доступ через службові проходи для профілактичного огляду[5].
Конструкція[ред. | ред. код]
Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.
Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.
Станція має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали поєднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал ескалаторним тунелем з'єднаний з підземним вестибюлем, сполучений з підземним переходом на перехресті вулиць Богдана Хмельницького і Євгена Чикаленка. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.
Архітектура та оформлення[ред. | ред. код]
За словами архітектора Т. Целіковської, станція могла стати іншою. Отримавши задачу створити станцію, присвячену Леніну, архітектори намагалися зробити акцент на музиці Бетховена — яка подобалася Леніну як людині. Однак цей проєкт було відхилено, і станція набула нинішнього інтер'єру в офіціозному стилі[5].
В оформленні переважає граніт червоно-коричневих тонів Лезниківського родовища в Житомирській області (з того самого, звідки в 1929 році взято камінь для Мавзолею Леніна[6]), яким облицьовані пілони й торець центрального залу. У нішах пілонів із боку центрального залу встановлено металеві горельєфи у вигляді прапорів із цитатами з робіт Леніна українською та російською мовами. У торці залу розміщено бронзовий бюст Леніна. З боку посадкових платформ центральна частина пілонів оброблена світло-сірим мармуром.
Підсвітка центрального і платформних залів — закарнізна. Колійні стіни облицьовані білим мармуром.
Верхній циліндричний підземний вестибюль являє собою композицію «Спіраль часу», що складається з горельєфів і барельєфів, які уособлюють зображення історичних подій, перетворюючись на птахів і промені, і нарешті сходяться в центрі склепіння, де змонтована велика люстра з м'яким білим світлом.
Пересадки[ред. | ред. код]
У середині залу станції розташовані чотири галереї-проходи над платформою другої колії, що ведуть до чотирьохстрічкового одномаршевого ескалатора, яким можна перейти на станцію «Золоті ворота».
Новітнє переобладнання[ред. | ред. код]
25 лютого 2014 року, під час активної фази «Ленінопаду», на станції демонтували таблички з радянськими лозунгами та почали підготовчі роботи для демонтажу барельєфа Леніна в торці станції[7]. Однак, барельєф лише закрили дерев'яною стінкою. 6 листопада 2014 року на стінці у торці залу відкрили 3D малюнок із зображенням театральної зали[8].
Пасажиропотік[ред. | ред. код]
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 19,0 | 17,8 | 17,9 | 17,3 | 15,8 | 14,8 | 14,8 | 15,0 | 15,1 |
Зображення[ред. | ред. код]
-
Центральний зал
-
Бюст В. І. Леніна у торці центрального залу, закритий у лютому 2014 року
-
3D малюнок, який закриває бюст В. І. Леніна (відкрито 6 листопада 2014 року)
-
Посадкова платформа в бік станції «Університет»
-
Назва станції на колійній стіні
-
Один із бронзових прапорів із цитатою Леніна на пілоні, усі демонтовані у лютому 2014 року
-
Центральний зал, перехід на станцію «Золоті ворота»
-
Вигляд в бік ескалаторів
-
Ескалаторний нахил
-
Табличка із зазначенням часу роботи станції «Ленінська»
Режим роботи[ред. | ред. код]
Відправлення першого поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 05:57
- ст. «Академмістечко» — 05:53
Відправлення останнього поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 00:26
- ст. «Академмістечко» — 00:22
Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- ст. «Лісова» — 22:53, 23:05, 23:17, 23:28, 23:40, 23:51, 0:03, 0:14, 0:26
- ст. «Академмістечко» — 22:29, 22:41, 22:53, 23:04, 23:14, 23:24, 23:34, 23:44, 23:57, 0:09, 0:22
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Марченко І. Київський метрополітен: третя лінія // Радянська Україна : газета. — Київ, 1977. — № 197. — 23 серпня. — С. 4.
- ↑ Метро: радіуси швидкості // Вечірній Київ : газета. — Київ, 1978. — № 26 (10245). — 31 січня. — С. 3.
- ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
- ↑ Козлов К. П., Машкевич С. В. Київський тролейбус — Київ: «КИЙ», 2009. — С. 312—315.(укр.)(англ.)
- ↑ а б Мельничук Г. Загадки подземки // Газета по-киевски: газета. — Киев, 2007. — 29 января. [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Мавзолей на Червоній площі в Москві — виконаний із використанням граніту з Лезниківського родовища. [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 28 липня 2019.] (рос.)
- ↑ На «Театральній» збираються зняти барельєф Леніна [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] // espreso.tv. — 2014. — 25 лютого.
- ↑ На станції метро «Театральна» замість Леніна з'явилося 3D графіті // Телеканал «24». — 2014. — 6 листопада.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Театральная» [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 30 июля. (рос.)
- Тоцкий Олег. 3D-рисунок на «Театральной» [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]// tov-tob.livejournal.com. — 2014. — 07 ноября. (рос.)
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
- Фотоальбом «Київ. Фото-словник» [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
|