Телегіна Валентина Петрівна

Телегіна Валентина Петрівна
Народилася	10 (23) лютого 1915 Новочеркаськ, Російська імперія
Померла	4 жовтня 1979(1979-10-04) (64 роки) Москва, СРСР
Поховання	Митинський цвинтар
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Діяльність	акторка, кіноакторка
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1937)
Заклад	Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленсовєтаd і Кіностудія імені Горького
Роки діяльності	з 1934
IMDb	nm0854302
Нагороди та премії
Телегіна Валентина Петрівна у Вікісховищі

Телегіна Валентина Петрівна  (1915—1979) — радянська російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1961). Народна артистка РРФСР (1974).

З життєпису

Народилась 23 лютого 1915 р. Закінчила Інститут сценічних мистецтв (1937, майстерня С. Герасимова) в Ленінграді. З 1937 по 1940 рік працювала в Театрі імені Лєнсовєта.

Починаючи з 1934 р., знялася у вісімдесяти кінокартинах. Втілювала на екрані образи простих жінок з народу, трудівниць, селянок, наділяючи своїх героїнь чарівністю, душевністю і теплотою.

Знімалася в картинах українських кіностудій. Також брала участь в озвучуванні фільмів та мультфільмів («Сіра шийка» (1948), рос. Оранжевое горлышко (1954), «Остання наречена Змія Горинича» (1978).

Померла 4 жовтня 1979 р. Похована в Москві на Митинському кладовищі.

Фільмографія

Валентина Телегіна у ролі куховарки Паші в фільмі «Потяг йде на схід» (1947)

• «Чи люблю тебе?» (1934, епізод)
• «Тайга золота» (1937, епізод)
• «Комсомольськ» (1938, Мотя Котенкова (дебют)
• «Учитель» (1939, Степанида Іванівна Лаутіна)
• «Член уряду» (1939, Парасковія Телегіна)
• «Непереможні» (1942, дружинниця (немає в титрах)
• «Весна» (1947, науковий співробітник)
• «Дорогоцінні зерна» (1948, Варвара Степанівна Курочкіна, кухарка)
• «Кубанські козаки» (1949, Христофорівна (Авдотья Христофорівна), пташниця)
• «У степу» (1950, тітка Нюся)
• «Сільський лікар» (1951, тітка Паша, санітарка)
• «Спортивна честь» (1951, Вєтлугіна, посильна з квітами)
• «Степові зорі» (1953, Феодосія)
• «Сеанс гіпнозу» (1953, працівниця птахорадгоспу)
• «Море студене» (1954, сваха Терентіївна)
• «Чемпіон світу» (1954, тітка Поля)
• «Земля і люди» (1955, Марківна)
• «Ляна» (1955, чергова в готелі (немає в титрах)
• «Доля барабанщика» (1955, тітка Таня, прибиральниця)
• «Матрос Чижик» (1955, Авдотья Петрівна, дружина відставного боцмана Нілича; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Дівчина з маяка» (1956, боцманша Євдокія Пилипівна; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Поет» (1956, санітарка, тітка Дуся)
• «Головний проспект» (1956, епізод; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Павло Корчагін» (1956, самогонщиця; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Мандрівка в молодість» (1956, Марфуша, домробітниця Назарових; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Дім, в якому я живу» (1957, Клавдія Кіндратівна, мати Сергія, Костянтина і Каті)
• «Справа була у Пенькові» (1957, Алевтина Власівна, самогонщиця)
• «Олеко Дундич» (1958, попадя)
• «Стукай в будь-які двері» (1958, мати Геннадія)
• «Балада про солдата» (1959, літня жінка-шофер)
• «У нашому місті» (1959, к/м, бабуся Бобочки)
• «Незвичайна подорож Мішки Стрекачова» (1959, Нюра-торговка)
• «Вітер» (1959, мадам, власниця будинку розпусти)
• «Сварка в Лукашах» (1959, Степанида Саввічна, мати Кості)
• «Воскресіння» (1960, Корабльова)
• «Прощавайте, голуби» (1960, Марія Юхимівна)
• «Людина йде за сонцем» (1961)
• «Чортова дюжина» (1961, провідниця)
• «Суд» (1962, народний суддя)
• «Тече Волга» (1962, Наташа, дружина капітана)
• «Хитра механіка» (1962, тітка Мотря)
• «Живі і мертві» (1964, тітка Паша Куликова)
• «Казка про втрачений час» (1964, Авдотья Петрівна)
• «Викликаємо вогонь на себе» (1964, Гречушна, спекулянтка)
• «Спекотний липень» (1965, Нилівна)
• «Вірність» (1965, жінка з відром; Одеська кіностудія)
• «Три тополі на Плющисі» (1967, Федосія Іванівна)
• «Тиха Одеса» (1967, горлата торговка на товкучці; Одеська кіностудія)
• «Розбудіть Мухіна!» (1967, римлянка/ прибиральниця аудиторії)
• «Журавушка» (1968, доярка (роль озвучила — Надія Животова)
• «Угрюм-ріка» (1968, Варвара, кухарка)
• «День і все життя» (1969, тітка Поля)
• «Телеграма» (1971, Марія Іванівна, дружина різьбяра)
• «Увімкніть північне сяйво» (1972, кухарка; Одеська кіностудія)
• «Крапля в морі» (1973, бабуся Валя)
• «Оновили» (1973, к/м, бабуся Борі)
• «…І тоді я сказав — ні…» (1973, тітка Паша)
• «Пам'ятай ім'я своє» (1974, няня в пологовому будинку)
• «Рейс перший, рейс останній» (1974, дружина діда; Одеська кіностудія)
• «Подія» (1974, Анна Петрівна, «Шибаніха»)
• «Крок назустріч» (1975, няня в пологовому будинку)
• «У самого Чорного моря» (1975, тітка Настя)
• «Повість про невідомого актора» (1976, епізод)
• «Квіти для Олі» (1976, санітарка в лікарні; Одеська кіностудія)
• «Поєдинок в тайзі» (1977, мати Жильцова)
• «Голубка» (1978, Матрьона)
• «Живіть в радості» (1978, мати Митяя, Марія Пряжкина)
• «Бунтівна барикада» (1978)
• «Місяць довгих днів» (1978, фільм-спектакль, Олександра Платонівна)
• «Сніданок на траві» (1979, тітка Паша, повар в піонертаборі (озвучує Олена Максимова) та ін.

Пам'ять

• 1996 — Пам'яті актриси присвячений випуск документального телециклу Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали» (рос. «Чтобы помнили»): Валентина Телегіна (фільм 23).

Література

• Актеры советского кино. М., 1969. Вьш. 5-й; (рос.)
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.420; (рос.)
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.744. (рос.)

Посилання

• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)