Телитченко Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Телитченко Михайло Іванович
Народився 29 березня 1932(1932-03-29)
Помер 8 березня 2009(2009-03-08) (76 років)
смт Контарне Шахтарської міської ради Донецької області
Країна  СРСР
 Україна
Національність росіянин
Діяльність гірник
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден Леніна

Михайло Іванович Телитченко (29 березня 1932(19320329) — 8 березня 2009, смт. Контарне Шахтарської міської ради Донецької області) — український радянський діяч, бригадир комплексної бригади шахти № 2 «Контарна» тресту «Шахтарськантрацит» Донецької області. Герой Соціалістичної Праці (14.02.1966). Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Освіта неповна середня.

У 1951—1954 роках — служба в Радянській армії.

У 1954 році на заклик комсомолу прибув в Донбас на шахту № 4-9 і почав працювати робітником очисного вибою. У 1955—1964 роках — бригадир робітників очисного вибою, бригадир комбайнової бригади, бригадир наскрізної комплексної бригади комуністичної праці шахти № 4-9 тресту «Шахтарськантрацит» Сталінської (Донецької) області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1960 році виступив з ініціативою працювати один день на місяць на зекономлених матеріалах. Бригада щомісяця економила за рахунок повторного використання і дбайливого витрачання матеріалів 600—800 карбованців.

З 1964 року — бригадир комплексної бригади шахти № 2 «Контарна» тресту «Шахтарськантрацит» селища Контарне Шахтарської міської ради Донецької області.

Освоював нові стругові установки УСБ-2. Вже на третій місяць роботи бригаді під керівництвом Телитченка вдалося встановити всеукраїнський рекорд на стругові установки: видобуто понад 21 тисячу тонн вугілля на місяць. У жовтні 1964 року з однієї лави було видобуто 62 тисячі тонн вугілля і встановлено новий рекорд на УСБ-2М.

Потім — на пенсії в селищі Контарному Шахтарської міської ради Донецької області. Член СДПУ(О).

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Депутаты Верховного Совета СССР. Седьмой созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1966. (рос.)