Теман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теман, Феман (івр. תימן‎ — південний, від «ямок» — права рука) — онук Ісава, син Еліфаза, провідник в Едомі, а також місцевість, де жили нащадки Темана[1].

Теманітяни прославилися мудрістю своїх жителів (Єр 49) і з Темана походив Еліфаз, друг Йова.

В сучасному івриті слово «Теман» означає державу Ємен, «теманім» — Єменські євреї.

Єменські євреї[ред. | ред. код]

Докладніше: Єменські євреї

Єменські євреї виділяються серед східних євреїв особливостями релігійних обрядів, вимовою староєврейської, одягом і багатьом іншим. До 1948 року в Ємені жило близько 63 тисяч євреїв, у 2001 залишалося близько 200, в основному на півночі країни в місті Саада, ремісники і дрібні торговці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyklopedia archeologiczna Ziemi Świętej, oprac. A. Negev, s. 434.

Джерела[ред. | ред. код]