Теодор Ендрес

Теодор Ендрес
нім. Theodor Endres
Народився	25 вересня 1876(1876-09-25) Ансбах, Баварія, Німецька імперія
Помер	18 січня 1956(1956-01-18) (79 років) Траунштайн, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1897
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія) Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг) Почесний хрест (Ройсс) Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Любек) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Хрест «За вислугу років» (Баварія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Теодор Ендрес (нім. Theodor Endres; 25 вересня 1876, Ансбах — 19 січня 1956, Траунштайн) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син президента сенату. 15 липня 1897 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 30 вересня 1931 року вийшов у відставку. 26 серпня 1939 року призваний в армію і 15 вересня призначений командиром 212-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. 1 жовтня 1942 року відправлений у резерв фюрера, 31 січня 1943 року — у відставку.

Сім'я

В січні 1908 року одружився з Анною Мезер. В шлюбі народилась дитина. Згодом після смерті дружини вдруге одружився в лютому 1911 року з Ерною Гедке. В шлюбі народились 2 дітей.

Звання

• Кандидат в офіцери (15 липня 1897)
• Фенріх (25 січня 1898)
• Лейтенант (10 березня 1899)
• Обер-лейтенант (26 квітня 1909)
• Гауптман (1 жовтня 1913)
• Майор (5 вересня 1913)
• Оберст-лейтенант генштабу (5 лютого 1923)
• Оберст генштабу (1 лютого 1927)
• Генерал-майор (1 лютого 1930)
• Генерал-лейтенант запасу (30 вересня 1931)
• Генерал-лейтенант до розпорядження (1 вересня 1940)
• Генерал артилерії до розпорядження (1 січня 1943)

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
• Ганзейський Хрест (Гамбург і Любек)
• Почесний хрест (Ройсс) 2-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Військова медаль (Османська імперія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (22 вересня 1939)
  • 1-го класу (22 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (13 липня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (27 липня 1942)

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Biblio Verlag. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 334–335.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1930. S. 41.
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 294, ISBN 978-3-938845-17-2