Теорема Ерншоу
Теорема Ерншоу[1] — твердження про те, що в системі електричних зарядів, які не взаємодіють між собою через жодні інші сили, крім кулонівських, неможлива стійка рівновага. Теорема носить ім'я ірландського математика Самюеля Ерншоу, який довів її 1842 року[2]. Її легко узагальнити на випадок системи магнітних диполів.
Важливим висновком із теореми Ерншоу є те, що два різнойменні заряди, наприклад, електрон і ядро атома, не можуть залишатися в стані спокою — такої стійкої конфігурації не існує. Якщо ж електрон обертається навколо ядра, то він рухається з прискоренням і повинен випромінювати електромагнітні хвилі, втрачаючи енергію. Ці міркування, виходячи із засад класичної фізики, створювали свого часу складність для планетарної моделі атома. Ця складність була подолана із розвитком квантової механіки.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |