Теорія чобіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескіз чобітка

Теорія соціально-економічної несправедливості Сема Ваймса «Чобітки», яку часто називають просто теорією чобіт, — це економічна теорія, згідно з якою бідні люди змушені купувати дешеві та недорогі продукти та предмети, які потребують постійної заміни, що в довгостроковій перспективі виявляється дорожчим, ніж дорожчі. Цей термін був популяризований англійським письменником-фантастом сером Террі Пратчеттом у його романі «До зброї! До зброї!» 1993 року з серії «Дискосвіт». У романі Сем Ваймс, капітан міської варти Анкх-Морпорк, ілюструє цю концепцію на прикладі чобіт.

Ця теорія була цитована з огляду на аналіз цін на черевики, цін на бензин та економічних умов у Сполученому Королівстві.

Концепція[ред. | ред. код]

У серії романів Террі Пратчетта «Дискосвіт» Сем Ваймс — цинічний, але симпатичний капітан міської варти вигаданого міста-держави Анкх-Морпорк[1][2]. У романі «Люди зі зброєю» 1993 року, другому романі, який зосереджується на міській варті через перспективу Ваймса, Пратчетт представляє «теорію чобіт Ваймса про соціально-економічну несправедливість» через Ваймса, розмірковуючи про те, як дорого коштує бути бідним[2][3]:

Причина того, що багаті були такими багатими, міркував Ваймс, полягала в тому, що їм вдавалося витрачати менше грошей. Візьмемо, наприклад, черевики: чоловік, який міг дозволити собі п'ятдесят доларів, мав пару черевиків, які й через десять років зберігали б його ноги сухими, тоді як бідняк, який міг дозволити собі лише дешеві черевики, витратив би на них сотню доларів за той самий час і «все одно мав би мокрі ноги»[4].

У «New Statesman» Марк Берроуз припустив, що Пратчетт черпав натхнення з роману Роберта Треселла «Філантропи в рваних штанях» 1914 року[5]. У книзі «Мода в казковій традиції» Ребекка-Енн С. До Розаріо стверджувала, що «взуття та економічна автономія нерозривно пов'язані» в казках, посилаючись на Теорію Чобіт як на «особливо актуальну» та «проникливу метафору нерівності»[6].

Приклади[ред. | ред. код]

Після публікації «Men at Arms» інші також посилалися на цю теорію. У 2013 році в статті US ConsumerAffairs було посилання на теорію щодо купівлі речей у кредит, зокрема щодо дитячих чобіт у роздрібного продавця Fingerhut; пара черевиків вартістю 25 доларів США за запропонованих відсоткових ставок коштувала б 37 доларів, якщо їх купувати протягом семи місяців[7]. У 2016 році лівоцентричний блог Dorset Eye також опублікував статтю, в якій обговорювалася ця теорія, наводячи паливну бідність у Сполученому Королівстві як приклад її застосування, посилаючись на звіт Управління національної статистики (ONS) за 2014 рік, згідно з яким ті, хто передплатив за електроенергію, швидше за все, страждали від паливної бідності, сплачуючи на 8% більше за своїми рахунками за електроенергію, ніж ті, хто платив прямим дебетом[8].

У документі для обговорення 2020 року для Фонду соціальних і політичних досліджень Сітара Шрінівас використав цю теорію, щоб проаналізувати, наскільки стійка мода недоступна порівняно зі швидкою модою. У статті під назвою «Ціна бідності», опублікованій в журналі «Tribune» у 2022 році, ця теорія цитувалася як пояснення економічної ситуації у Сполученому Королівстві. Наведені приклади включали вищу вартість оренди в порівнянні з володінням житлом, вищі процентні ставки для позик бідним людям, вплив бідності продовольства на просування в освіті та витрати на охорону здоров'я[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Flood, Alison (26 січня 2022). Terry Pratchett estate backs Jack Monroe's idea for 'Vimes Boots' poverty index. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  2. ↑ а б Richards, Carl (1 лютого 2016). Spend the Money for the Good Boots, and Wear Them Forever. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 травня 2023. Процитовано 20 травня 2023.
  3. ↑ Whitbrook, Jack (26 січня 2022). Discworld's Famous 'Boots Theory' Is Putting a Spotlight On Poverty in the UK. Gizmodo (англ.). Процитовано 20 травня 2023.
  4. ↑ Pratchett, Terry (1993). Men at Arms. London: Gollancz. с. 32. ISBN 0-575-05503-0. OCLC 29470107.
  5. ↑ Burrows, Marc (28 січня 2022). Your best ally against injustice? Terry Pratchett. New Statesman (амер.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  6. ↑ Do Rozario, Rebecca-Anne C. (2018). Shoes, the Sole of Fairy Tale: Stepping Between Desire and Damnation. Fashion in the Fairy Tale Tradition: What Cinderella Wore. Cham, Switzerland: Palgrave Macmillan. с. 180, 213. ISBN 978-3-319-91100-7.
  7. ↑ Abel, Jennifer (14 листопада 2013). Fingerhut boots and the Vimes' Boots paradox (англ.). ConsumerAffairs. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  8. ↑ Deverell, Mike (5 січня 2016). Mike Deverell discusses five reasons why those with less end up paying more. Dorset Eye (брит.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  9. ↑ Deer, Rae (23 червня 2022). The Price of Poverty. Tribune Magazine (брит.). Т. 57, № 2. ISSN 0195-6663. Процитовано 23 вересня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теорія_чобіт&oldid=42365713