Теребій Андрій Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Теребій.
Андрій Теребій
Андрій Богданович Теребій
 Старший солдат
Старший стрілець
Загальна інформація
Народження 28 жовтня 1991(1991-10-28)
м. Тернопіль, Україна
Смерть 4 квітня 2022(2022-04-04) (30 років)
м. Рубіжне, Луганська область, Україна
(у бою з російськими окупантами)
Поховання Микулинецький цвинтар
Національність українець
Псевдо Сокіл
Військова служба
Роки служби 2014-2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантно-штурмові війська, механізовані війська;
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя

Андрій Богданович Теребій (позивний — Сокіл; 28 жовтня 1991, м. Тернопіль, Україна — 4 квітня 2022, м. Рубіжне, Луганська область) — український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Андрій 28 жовтня 1991 року в місті Тернополі.

Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 23. Під час навчання займався вільною та греко-римською боротьбою в СК «Галицькі леви», де здобував нагороди в різних областях та районах.

Закінчив Тернопільський центр професійно-технічної освіти № 2. Від 2011 року проходив військову службу в Державній спеціальній службі транспорту, а також навчався в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя.

Після початку російсько-української війни був призваний за третьою хвилею мобілізації. Протягом 2014—2015 років служив стрільцем, помічником гранатометника 24-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у боях за Кримське та Золоте 4.

2016 року на службі в 54 ОМБр. Учасник боїв за Попасну. 2017-го підписав контракт з 122-м окремим аеромобільним батальйоном 81-ї окремої аеромобільної бригади.

У 2018—2022 роках у лавах УДА. Між ротаціями також був активним учасником Громадського руху ветеранів та волонтерів «Захисти Україну» та Громадської організації «Res_Publica. Брати по Зброї».

З початком російського вторгнення в Україну був старшим стрільцем 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув 4 квітня 2022 року в боях за місто Рубіжне Луганської області.

Похований 11 квітня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Залишилась мати та сестра.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (22 червня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
  • медаль «За жертовність і любов до України» (4 березня 2016). Нагороджений Патріархом Київським і всієї Русі- України Філаретом;
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17 лютого 2016);
  • орден «Лицар Мужності та Честі» (25 жовтня 2017) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України в Українська добровольча армія УДА;
  • Хрест Бойового Братерства (14 березня 2019);
  • медаль «За участь в боях Бахмутський рубіж».

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

23 травня 2024 року на фасаді Тернопільського центру професійно-технічної освіти відкрито пам'ятну дошку Андрію Теребію[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 22 червня 2022 року № 433/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Ірина Моргун (8 лютого 2024). Двом загиблим бійцям присвоїли звання «Почесний громадянин Тернопільської області». Суспільне Новини.
  3. ↑ Володимир Болєщук вручив посмертні відзнаки рідним полеглих воїнів. Тернопільська обласна рада. 14 березня 2024.
  4. ↑ Рішення Тернопільської міської ради від 22 серпня 2022 року № 8/п17/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
  5. ↑ Ірина Моргун (23 травня 2024). У Тернополі відкрили меморіальну дошку бійцю Андрію Теребію. Суспільне Тернопіль.

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теребій_Андрій_Богданович&oldid=42638059