Терехов Владислав Ігорович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Владислав Терехов Владислав Ігорович Терехов | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2002 м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, Україна | |
| Смерть |
27 лютого 2022 с. Петрівці, Вишгородський район, Київська область, Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Владислав Ігорович Терехов (2002, м. Сміла, Черкаська область, Україна — 27 лютого 2022, с. Петрівці, Київська область, Україна) — український офіцер, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Офіцерське звання отримано посмертно.
Життєпис[ред. | ред. код]
Владислав Терехов народився 2002 року у місті Смілі, нині Черкаського району на Черкащині.
Був курсантом третього курсу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Загинув 27 лютого 2022 року в ході російського вторгнення в Україну під містом Вишгородом у селі Петрівці на Київщині від кульового поранення не сумісного з життям.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (24 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 24 березня 2022 року № 160/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Чотирьох воїнів провели в останню путь. Прочерк. 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |