Тимелія-темнодзьоб золотиста
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Тимелія-темнодзьоб золотиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanoderma chrysaeum (Blyth, 1844)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Stachyris chrysaea Stachyridopsis chrysaea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиме́лія-темнодзьо́б золотиста[3] (Cyanoderma chrysaeum) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10—12 см, вага 6—10 г. Голова золотисто-жовта, тім'я поцятковане вузькими чорними смужками. Крила оливково-зелені, нижня частина тіла жовта. На обличчі чорна "маска".
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють шість підвидів:[4]
- C. c. chrysaeum (Blyth, 1844) — від східних Гімалаїв до північної М'янми і Південно-Західного Китаю;
- C. c. binghami (Rippon, 1904) — Північно-Східна Індія і західна М'янма;
- C. c. auratum (Meyer de Schauensee, 1938) — східна М'янма, північний Таїланд, південний Китай і північний Індокитай;
- C. c. assimile (Walden, 1875) — південно-східна М'янма і західний Таїланд;
- C. c. chrysops (Richmond, 1902) — Малайський півострів;
- C. c. frigidum (Hartlaub, 1865) — Суматра.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Золотисті тимелії-темнодзьоби мешкають в Непалі, Бутані, Індії, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Малайзії та Індонезії. Вони живуть в густому підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів і в чагарникових заростях. Живляться комахами і ягодами. Сезон розмноження триває з січня по липень.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanoderma chrysaeum.
- ↑ Blyth, E. (1844). Appendix for Mr. Blyth's report for December Meeting 1842. The Journal of the Asiatic Society of Bengal. 13 (149): 361—395.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 січня 2022.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |