Тинуріст Едгар Густавович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тинуріст Едгар Густавович
ест. Edgar Tõnurist
Народився 12 січня 1920(1920-01-12)
село Лівка (Лійваку) Старо-Зінов'ївської волості Карсунського повіту Симбірської губернії, тепер Карсунського району Ульяновської області, Російська Федерація
Помер 16 серпня 1992(1992-08-16) (72 роки)
Ляене-Вірумаа, Естонія
Країна  СРСР
Національність естонець
Діяльність політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Едгар Густавович Тинуріст (12 січня 1920(19200112), село Лівка (Лійваку) Старо-Зінов'ївської волості Карсунського повіту Симбірської губернії, тепер Карсунського району Ульяновської області, Російська Федерація — 16 серпня 1992, повіт Ляене-Вірумаа, Естонія) — радянський естонський діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР, міністр сільського господарства Естонської РСР. Член ЦК КП Естонії (1954—1981). Кандидат у члени Бюро ЦК КП Естонії з 3 березня 1963 по 17 лютого 1971 року. Член Бюро ЦК КП Естонії з 19 лютого 1971 по 19 січня 1979 року. Член Бюро ЦК КП Естонії (самостійної) з 26 січня 1991 по 16 серпня 1992 року. Депутат Верховної ради Естонської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 4-го і 6—9-го скликань. Кандидат економічних наук (1968).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1921 році родина повернулася до Естонії, де батьки почали працювати на Кренгольмській мануфактурі в Нарві.

Едгар Тинуріст у 1937 році закінчив Вяймелаську сільськогосподарську школу. До 1940 року працював зоотехніком у Куремаа.

У 1940—1941 роках — контрольний асистент повітового агронома, інспектор торгового відділу виконавчого комітету Тартуської повітової ради Естонської РСР. У червні 1940 року вступив до Комуністичної спілки молоді Естонії.

З початку німецько-радянської війни 1941 року перебував в евакуації, працював робітником авіаційного заводу.

З 1942 по квітень 1944 року служив у 925-му стрілецькому полку 249-ї стрілецької дивізії Червоної армії. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944—1947 роках — голова виконавчого комітету Тартуської повітової ради депутатів трудящих Естонської РСР.

У 1947—1950 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1950 — 7 травня 1953 року — заступник міністра сільського господарства Естонської РСР. 7 травня 1953 — 26 грудня 1953 року — заступник міністра сільського господарства і заготівель Естонської РСР.

9 січня 1954 — 21 листопада 1961 року — міністр сільського господарства Естонської РСР.

21 листопада 1961 — 17 січня 1979 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

Одночасно, 28 березня 1962 — 13 березня 1965 року — міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Естонської РСР.

У 1966—1981 роках — голова Естонського республіканського товариства охорони природи.

З січня 1979 року — персональний пенсіонер.

З 1983 року — директор Естонського науково-дослідного інституту сільського господарства і меліорації, член Агропромислової ради Естонської РСР.

Помер 16 серпня 1992 року в повіті Ляене-Вірумаа.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]