Тиранчик гострохвостий
| Тиранчик гострохвостий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Culicivora caudacuta (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Muscicapa caudacuta | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Тира́нчик гострохво́стий[2] (Culicivora caudacuta) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипного роду Гострохвостий тиранчик (Culicivora).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12 см, вага 5,8—7,2 г. Тім'я чорнувате, поцятковане білими смужками. Над очима білі «брови». через очі проходять чорні смуги. Серхня частина тіла темно-коричнева. сильно поцяткована широкими охристими смугами. Хвіст довгий, вузький, стернові пера загострені. Крила коричневі з кремовими краями. Нижня частина тіла білувата, боки і живіт коричневі. Очі карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гострохвості тиранчики мешкають на сході Болівії, в центрі та на півдні Бразилії, на сході Парагваю, на північному сході Аргентини, трапляються на півночі Уругваю. Вони живуть в саванах серрадо, на сухих і заплавних луках та на пасовищах. Зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Гострохвості тиранчики зустрічаються поодинці або парами, взимку іноді утворюють зграйки. Живляться комахами і насінням трав. Сезон розмноження триває з жовтня по березень. Гніздо куполоподібне, робиться з рослинних волокон, скріплених павутинням. В кладці 3-4 яйця кремового кольору розміром 15×11 мм. Гніздо будується протягом 10-15 днів, інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 9-14 днів після вилуплення.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гострохвостих тиранчиків становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Culicivora caudacuta. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 05 лютого 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |