Титечко Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2023)
Титечко Василь Григорович
Народився 6 листопада 1982(1982-11-06) (41 рік)
с. Мале Вербче, Сарненський район, Рівненська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет-гуморист, прозаїк, публіцист
Alma mater Рівненський державний гуманітарний університет
Мова творів українська
Жанр гуморески, афоризми, нариси, казки
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Премії Літературна премія імені Леоніда Куліша-Зіньків, літературна премія "Кобзарик"

Тите́чко Василь Григорович (нар. 6 листопада 1982, с. Мале Вербче Сарненського району Рівненської області) — український поет-гуморист, дитячий письменник, публіцист, автор влучних афоризмів-«титечконізмів», член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, Всеукраїнської спілки краєзнавців, лауреат літературних премій Леоніда Куліша-Зіньківа[1] та «Кобзарик» у галузі дитячої літератури. Автор понад півтора десятка книг для дорослих та дітей.

Є одним із послідовників поета-сатирика, гумориста Леоніда Куліша-Зіньківа, який привів його в літературу[джерело не вказане 1212 днів].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]

Народився 6 листопада 1982 року в села Мале Вербче на Сарненщині. У 1998 році закінчив місцеву дев'ятирічку. З 1998 по 2000 рр. навчався в сусідньому селі Корост. Після закінчення Коростської загальноосвітньої школи продовжив навчання у Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті української філології. Заочно навчався у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. Степана Дем'янчука. Працює вчителем у Коростській ЗОШ І-III ст.

Літературна та журналістська кар'єра[ред. | ред. код]

Писати почав з тринадцятирічного віку. 31 березня 1998 року під рецензуванням Леоніда Куліша в районній газеті «Сарненські новини» вперше опублікували добірку гуморесок Василя Титечка[2]. З того часу систематично друкується у багатьох обласних та всеукраїнських виданнях.

Прикметним є те, що харківський композитор Микола Ведмедеря на слова Василя Титечка написав низку дитячих пісень[3].

До літературного доробку автора належать такі твори:

  • 2003 р. — перша збірка гуморесок «Жарт за жартом»
  • 2004 р. — збірка для дітей «Під дощем вмивався котик»
  • 2005 р. — збірка нарисів «Провінційні історії. Книга перша»
  • 2007 р. — «Цирк у нашому селі» (гуморески)
  • 2008 р. — «Плакав гірко крокодил» (дитячі вірші)
  • 2008 р. — «Провінційні історії. Книга друга»
  • 2009 р. — «Бегемоти вчили ноти» (дитячі вірші)
  • 2010 р. — «Запитання через тин» (гуморески та афоризми)
  • 2011 р. — «Лихі чутки»
  • 2011 р. — казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Горде левеня»
  • 2012 р. — «Провінційні історії 3»
  • 2013 р. — «На урок прийшли сороки»
  • 2013 р. — «При чистій совісті, чисті й кишені: міліметрівки»
  • 2014 р. — «Я до сонця лагідно посміхнувсь»
  • 2015 р. — «Босоноге літечко, прощавай!»
  • 2015 р. — «Хай будуть каструлі»
  • 2016 р. — «Правильний курс»[4]
  • 2017 р. — «Впади, дощику, впади» і «Подарунок для матусі»[5]
  • 2018 р. — «Прострілені весни»[6]
  • 2019 р. — «Вчився зайчик рахувати[5]
  • 2020 р. — «Мій чоловік таке носить»[7]

Нині Василь Григорович є кореспондентом газети «Сарненські новини», в якій пише про спортивні події в районі та «Провінційні історії».

Визнання за кордоном[ред. | ред. код]

В українсько-канадському літературно-художньому альманасі «Крила» 2017 року були представлені твори Титечка[8].

З літературним доробком Василя Григоровича знайомі читачі в США та Білорусі[8].

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2012 р. за збірку казок «Горде левеня» відзначили літературною премією в галузі дитячої літератури ім. Леоніда Куліша[1].

У 2016 році став лауреатом літературної премії «Кобзарик»[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Береза Ю. Талант, який повторити неможливо : [вручення премії імені Леоніда Куліша-Зіньківа молодому письменнику Василю Титечку] / Ю. Береза // Вісті Рівненщини. - 2012. - 25 трав. - С. 13.
  2. ↑ І творчість, і родина сплелися в один день | Сарненські новини. sarny.in.ua. 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  3. ↑ Электронный каталог - Титечко, Василь Григорович - Ми в гаю пісні співали- ABSOPAC Unicode. catalog.odnb.odessa.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  4. ↑ Опанасик, Мирослава (25 жовтня 2016). Вийшла з друку книга рівненського гумориста. Радіо ТРЕК (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  5. ↑ а б Мартинюк, З. Б. Новини краєзнавчої літератури. бібліографічний відділ (амер.). Рівненська обласна бібліотека для дітей. Процитовано 3 червня 2021.
  6. ↑ Найліричніший гуморист Сарненщини презентував нову поетичну збірку. uju.rv.ua. 09 січня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 3 червня 2021.
  7. ↑ Гумористична проза від Василя Титечка: письменник видав 25-ту книгу. СарниNews.City (укр.). 05 січня 2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  8. ↑ а б Василь Титечко : член Національної спілки журналістів України. Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек. Процитовано 7.03.2024.
  9. ↑ Премія КОБЗАРИК. Рівненська обласна бібліотека для дітей (укр.). Процитовано 22 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Береза Ю. У подарунок дітям — пісеньки! / Ю. Береза // Сарненські новини. — 2017. — 13 квіт.. — С. 10.
  2. Катеринич П. Провінційні історії Василя Титечка / П. Катеринич // Сарненські новини.. — 2008. — 23 груд.. — С. 3.
  3. Колядич В. Хто подарував колядки й щедрівки, а Василь Титечко — міліметрівки!!! / В. Колядич // Сарненські новини. — 4 лют.. — С. 8.
  4. Колядич Т. «Хай будуть каструлі» / Т. Колядич // Сарненські новини. — 2015. — 7 трав. — С. 5.
  5. Кузьмич М. Наставник і учень / М. Кузьмич // Сарненські новини.. — 2011. — 8 верес.. — С. 5.
  6. Кузьмич М. Нова збірка Василя Титечка / М. Кузьмич // Сарненські новини. — 2011. — 16 серп. — С. 1.
  7. Мосійчук Н. Літературна премія «Кобзарик» знайшла свого лауреата / Н. Мосійчук // Сарненські новини.. — 5 квіт. — С. 3.
  8. Титечко Василь Григорович // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва: біобібліогр. покажч / уклад.: Л. М. Малишева, Т. В. Матушевська, В. П. Гуріна ; наук. ред. О. Л. Промська ; ред. З. М. Тирак ; відп. за вип. В. П. Ярощук. — Рівне : О. Зень, 2019. — С. 275. — (Серія «Славетні земляки») — ISBN 978-617-601-309-9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Титечко_Василь_Григорович&oldid=42174525