Тихвінка (річка)
Тихвінка (рос. Тихвинка, фін. Tihvinä) — річка в Росії, територія Бокситогорського і Тихвінського районів Ленінградської області. Права притока річки Сясі (басейн Ладозького озера).
Гідрографічна характеристика[ред. | ред. код]
Довжина річки — 144 км, площа басейну — 2140 км². Тихвінка бере початок з озера Єгліно і входить до складу Тихвінської водної системи. Річка має багато порогів, гряд і милин, внаслідок чого русло в деяких місцях було змінено та побудувано 48 шлюзів (на даний час багато зруйновано і не діячих).
Живлення змішане, переважно снігове. У 16 км від гирла середній багаторічний обсяг стоку води складає 19,7 м³/с. Замерзає у середині листопада — на початку січня. Скресання відбувається у квітні - на початку травня[2].
Притоки Тихвінки:
- 17 км: річка Шомушка
- 47 км: річка Рибєжка
- 64 км: річка Димка
- 65 км: річка Рядань
- 135 км: річка Уґниця
Також у неї впадають струмки Табори і Любач.
Дані водного реєстру[ред. | ред. код]
За даними Державного водного реєстру Росії річка відноситься до Балтійського басейнового округу, водогосподарської ділянка річки — Сясь, річковий підбасейн річки Нева і річок басейну Ладозького озера (без підбасейну Свір і Волхов, російська частина басейнів). Відноситься до річкового басейну річки Нева (включаючи басейни річок Онезького і Ладозького озера)[3].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- На річці розташовано місто Тихвін;
- Тихвінський Успенський чоловічий монастир.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978.
- ↑ Державний водний реєстр: Тихвінка. Архів оригіналу за 12 лютого 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Т. 2. Карелия и Северо-Запад/ Под ред. Е. Н. Таракановой. — Л.: Гидрометеоиздат, 1965. — 700 с.
