Тихий американець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тихий американець
англ. The Quiet American
Жанр воєнний романd
Тема війна у В'єтнамі
Автор Ґрем Ґрін
Мова англійська
Опубліковано 1955
Країна  Велика Британія
Видавництво Heinemannd
Попередній твір The End of the Affaird
Наступний твір Loser Takes Alld

«Тихий американець» (англ. The Quiet American) — роман 1955 року англійського письменника Ґрема Ґріна. Критикує зовнішню політику США у В'єтнамі. Заснований на реальних подіях, але не викладає їх точно: «Я припускаю … відхилення без жодних докорів сумління, тому що я написав роман, а не історичний нарис…».

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія відбувається в Сайгоні на початку 1950-х років, під час Першої індокитайської війни. У романі перетинаються дві основні лінії: любовний трикутник літнього англійського журналіста Томаса Фаулера (англ. Thomas Fowler), молодого американця Олдена Пайла (Alden Pyle) та в'єтнамської подруги Фаулера Фуонг (Phượng, правильний варіант вимови цього імені — Фионг, «фенікс») і військово-політичні конфлікти та наростання втручання США, яке в майбутньому призведе до В'єтнамської війни. Фаулер, оповідач історії, просто спостерігає події, що відбуваються, і надсилає репортажі до Лондона. Його досвід у В'єтнамі частково повторює пережите там самим Гріном. Пайл, навпаки, безпосередньо замішаний у тому, що відбувається, хоча це зрозуміло й не зразу. Бувши співробітником гуманітарної місії США у В'єтнамі, а по суті представляючи у своїй особі американські спецслужби, він символізує політику США у В'єтнамі в цілому.

Ключові події роману сконцентровані навколо спроби США створити «третю силу» в особі генерала Тхе (заснований на реальній особі Чинь Мінь Тхе[en]) для протистояння В'єтміню і, менш явно, французьким колонізаційним військам. Серія терористичних актів у Сайгоні, відповідальність за які звалили на комуністів, використовується для виправдання взяття міста генералом Тхе (подібні події відбувалися насправді 1952 року, коли Грін був у місті). Грін вважав, — і це незабаром підтвердилося — що насправді вибухи були справою рук Тхе та його американських радників. У романі цю не надто законспіровану змову розкриває Фаулер, що змушує його відкинути свої споглядальні принципи і втрутитися в події: видати Олдена Пайла в'єтнамським комуністам, ставши, як наслідок, прямим винуватцем його загибелі.

Преса[ред. | ред. код]

Образ «тихого американця», певною мірою «прогрессора» західних цінностей, виведений у цій книзі, виявився настільки сильним, що став улюбленим кліше антиамериканської риторики стосовно діяльності США в інших країнах. Зокрема, активно використовувався в радянській пресі та на телебаченні.

Екранізації[ред. | ред. код]

За романом знято два фільми: один[en] незабаром після виходу, 1958 року, другий[en] — 2002 року. Зміст сюжету першої екранізації був прямо протилежним роману: припускали, що сценарій створювався за участю офіцера ЦРУ[1]. Грем Грін назвав фільм «пропагандою». До другої екранізації автор не дожив і не зміг висловити свого ставлення, та її сюжет значно ближчий до роману і має закладений у ньому політичний сенс.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ebert, Roger. The Quiet American Movie Review (2003) (англ.). The novel inspired a 1958 Hollywood version in which the director Joseph Mankiewicz turned the story on its head, making Fowler the bad guy and Pyle the hero. Did the CIA have a hand in funding that film?

Посилання[ред. | ред. код]