Тихоокеанський інститут
Тихоокеанський інститут | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
Засновано | 1987 | |||
Засновник | Peter H. Gleickd | |||
Країна | США | |||
Штаб-квартира | Окленд | |||
Тип | неприбуткова організація і науково-дослідний інститут | |||
Вебсторінка | pacinst.org | |||
Тихоокеанський інститут дослідження розвитку довкілля та безпеки (англ. Pacific Institute for Studies in Development, Environment, and Security) — американський неприбутковий науково-дослідний інститут, створений у 1987 році для проведення незалежних досліджень та аналізу політики щодо питань розвитку довкілля та безпеки, з особливим акцентом на глобальні та регіональні проблеми у сфері прісної води . Він розташований у місті Окленд, штат Каліфорнія (США).
Історія[ред. | ред. код]
Основна увага Інституту полягає в пошуку шляхів вирішення таких проблем, як питання раціонального водокористування та управління попитом[1], забруднення довкілля, екологічні конфлікти, глобальна зміна клімату та екологічний тероризм. Місія Інституту полягає в тому, щоб "проводити міждисциплінарні дослідження та співпрацювати з зацікавленими сторонами для вироблення рішень, які сприяють охороні довкілля, економічного розвитку та соціальної справедливості в Каліфорнії, на національному та міжнародному рівнях".
З моменту свого заснування співробітники інституту проаналізували наукові та політичні питання, опублікували статті та надавали спільні, практичні семінари та брифінги щодо води, клімату, енергетики, екологічної безпеки, глобалізації тощо, з особливим акцентом на питаннях у гідрологічних науках, водному господарстві та водній політиці[2][3]. Його міждисциплінарний підхід застосовується до питань ресурсів, стратегій залучення громад та економічної глобалізації, а також спрямований на неправильне використання та зловживання наукою в контексті політики. Інститут також працював над новим мисленням щодо управління та використання стійких водних ресурсів. У 2011 році Інститут був удостоєний першої водної премії США. Дослідники Інституту також визначили концепцію пікової води. Найбільш відома публікація Інституту Світ води: дворічний звіт про ресурси прісних вод (опублікований "Island Press", Вашингтон). У 2012 році Інститут випустив нову книгу Політика у галузі водного господарства ХХІ століття (опублікована Oxford University Press).
Пітер Глік створив і керував інститутом з 1987 року до середини 2016 року. Він зараз є президентом-емеритом[4][5]. Він є членом Національної академії наук MacArthur.
Дослідження[ред. | ред. код]
Інститут дослідників у 2014 році застеріг, що відсутність води для поповнення у Солтон-Сі веде до "періоду дуже швидкого погіршення стану". При підвищеній усадці, пилові бурі будуть посилюватися, а запах гнилого яйця може потрапити до прибережних міст[6].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Премією за державні / інституційні інновації, Каліфорнійська міська рада з охорони водних ресурсів - 2015 рік.
- Нагорода "Найкращі екологічні досягнення" за захист та відновлення прісноводних вод, Фонд "Екологія зараз" - 2007 рік.
- "Cassallany Award" за зразковий внесок у водні ресурси - 2009 рік.
- "Регіон 9" за екологічну майстерність від Агентства США з охорони довкілля - 2007 рік.
- Лауреат першої водної премії США - 2011 рік.
- Перша нагорода "Заохочення до життя" за збереження води за програмою Нагороди з охорони води на Силіконовій долині - 2013.
Приміки[ред. | ред. код]
- ↑ The Pacific Institute: A Global Water Think Tank. Europe Now. 11 грудня 2018.
- ↑ Seawater Desalination Select Committee on Coastal Protection and Access to Natural Resources. coastalprotection.assembly.ca.gov. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Talks, Panels, and Workshops by Pacific Institute Experts - Pacific Institute. Pacific Institute.
- ↑ The Pacific Institute Announces Leadership Transition (Пресреліз). Pacific Institute. 23 березня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Wolff, Eric (24 березня 2016). Mover, Shaker. Politico. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Perry, Tony (November 21, 2014) "'Looming environmental crisis' at Salton Sea prompts plea for help" Los Angeles Times
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |