Тишик Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Тишик
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 27 липня 1991(1991-07-27)
Мизове
Смерть 3 жовтня 2019(2019-10-03) (28 років)
Жолобок
Військова служба
Роки служби 2015-2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Ю́рій Анато́лійович Ти́шик (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в селі Мизове (Старовижівський район, Волинська область). 2010-го закінчив Старовижівський професійний ліцей — за фахом електрогазозварника та водія. Останнім часом працював на заробітках у Польщі.

Влітку 2015 року призваний за мобілізацією. 25 квітня 2016-го підписав контракт, проходив службу у 93-й бригаді. Четвертий раз контракт підписав 26 січня 2019 року; старший солдат, механік-водій 4-ї роти 2-го механізованого батальйону 14-ї бригади.

3 жовтня 2019-го загинув від важкого поранення кулею снайпера терористів в голову ввечері — під час чергування на спостережному посту поблизу сіл Жолобок та Кримське.

3 жовтня 2019 року похований в селі Мизове[2].

Без Юрія лишились мама Олена Олегівна, сестра, дружина та маленький син.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[3]
  • Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]