Ткачик золотошиїй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткачик золотошиїй
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Ткачик (Ploceus)
Вид: Ткачик золотошиїй
Ploceus aureonucha
Sassi, 1920
Посилання
Вікісховище: Ploceus aureonucha
Віківиди: Ploceus aureonucha
ITIS: 562283
МСОП: 22718979

Тка́чик золотошиїй[2] (Ploceus aureonucha) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)[3]. Мешкає в Демократичній Республіці Конго і Уганді.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 12—14 см. У самців верхня частина тіла переважно чорна, лоб чорний, тім'я і потилиця рудувато-коричневі, на шиї і верхній частина спини широка жовта смуга. Нижня частина тіла зеленувато-сіра, горло чорне, груди каштанові. Хвіст чорний, нижні покривні пера хвоста білі. Очі чорні. У самиць верхня частина тіла чорна, тім'я світло-каштанове, на задній частині шиї жовтувата смуга. У молодих птахів тім'я коричнювате, «комірець» на шиї відсутній.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Золотошиї ткачики мешкають у лісі Ітурі[en] на сході Демократичній Республіці Конго, а також в Національному парку Семулікі[en] на кордоні ДР Конго і західної Уганди. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються зграями до 60 птахів. Живляться плодами і комахами.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція золотошиїх ткачиків становить від 3200 до 12800 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Ploceus aureonucha.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]