Ткачук Олена Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткачук Олена Анатоліївна
Олена Ткачук
Народилася 20 жовтня 1987(1987-10-20) (36 років)
СРСР СРСР м. Норильськ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання м. Вінниця
Діяльність Українська література
Відома завдяки поетеса
Alma mater ВДПУ
Членство Національна спілка письменників України

Ткачу́к Оле́на Анато́ліївна (20 жовтня 1987(19871020), м. Норильськ, Красноярський край, Росія) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України (2009).

Біографія[ред. | ред. код]

З 1995 р. жила у м. Дунаївці на Хмельниччині. Закінчила з відзнакою інститут іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (2010). Працювала молодшим науковим співробітником у Хмельницькому обласному літературному музеї (2010-2012). У 2016-2019 роках мешкала у м. Вінниця, де працювала фахівцем Інформаційно-ресурсного центру "Вікно в Америку" при Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. У 2019 році повернулася до Хмельницького. Проєктна менеджерка, головний фахівець Комунальної установи Хмельницької міської ради "Агенція розвитку Хмельницького".

Творчість[ред. | ред. код]

Поетеса. Учасниця Всеукраїнської наради молодих літераторів (Коктебель, 2005). Авторка збірок поезій:

  • «Бентежний вітер» (2004);
  • «Тяжіння неба» (2006);
  • «Дороги і роздоріжжя» (2011);
  • «Не моя земля» (2020).

Друкується у періодиці, зокрема, є публікації в часописах «Дзвін», «Київ», «Дніпро».

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Дипломант Всеукраїнського літературного молодіжного конкурсу «Гранослов» (2006), лауреатка конкурсів «Старосинявська весна», «Вірю в майбутнє твоє, Україно!», «Європа в школі», «Троянди і виноград» та ін.[1] Володарка гран-прі фестивалю поезії «Підкова Пегаса» (2018).[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела і література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]