Товчигречка Дмитро Іванович
| Товчигречка Дмитро Іванович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
28 лютого 1984 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть |
6 травня 2021 (37 років) Новотроїцьке, Ольгинська селищна громада, Волноваський район, Донецька область, Україна (помер від поранень) | ||
| Псевдо | Грек | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Війна на сході України | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Товчигречка Дмитро Іванович у Вікісховищі | |||
Дмитро́ Іва́нович Товчигре́чка (нар. 28 лютого 1984, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна — пом. 6 травня 2021, Новотроїцьке, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, механік-водій, учасник російсько-української війни. Позивний «Грек».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 28 лютого 1984 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області[1]. Навчався в Криворізькій загальноосвітній школі I—III ступенів № 48 (нині Криворізька гімназія № 48) та в Криворізькій загальноосвітній школі I—II ступенів № 106. Після закінчення 9-го класу вступив до професійно-технічного училища № 39[2]. Згодом працював на збагачувальній фабриці № 1 на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті[3].
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
21 січня 2021 року підписав контракт зі Збройними силами України та потрапив до 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду механіка-водія 3-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 93 ОМБр[2][4].
Загинув 6 травня 2021 року під час своєї першої ротації в зону бойових дій в результаті ворожого обстрілу з РПГ і стрілецької зброї позицій бригади в районі селища Новотроїцьке Волноваський району Донецької області[5].
Похований 10 травня на Алеї Слави кладовища «Північне» у Кривому Розі[6]. У Дмитра Товигречка залишилися мати, дружина та двоє дітей.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Медаль «Захиснику Вітчизни» — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[7];
- Відзнака «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Осока, Ян (1 червня 2021). Полеглі Герої травня 2021. Цензор.НЕТ. Процитовано 7 листопада 2023.
- ↑ а б Щоб пам'ять воїв жила у віках. Час i Події. 06-09-2021. Процитовано 7 листопада 2023.
- ↑ Дим, Нестор (6 травня 2021). У День піхоти від обстрілу на Донеччині загинув Дмитро Товчигречка із 93 омбр “Холодний Яр”. Новинарня. Процитовано 7 листопада 2023.
- ↑ Загиблі Герої 2021 року: назвали поіменний список, серед них є двоє волинян. БУГ — інформаційний сайт Західної Волині. 1 січня 2022. Процитовано 7 листопада 2023.
- ↑ Стало відоме ім'я піхотинця ЗСУ, який загинув від обстрілу окупантів поблизу. 5 канал. 2021-05-7. Процитовано 7 листопада 2023.
- ↑ Рагуцька, Лілія (1 червня 2021). Якщо не ми, то хто? Історії та фото захисників України, які загинули на Донбасі у травні. Oboz-Incident. Процитовано 7 листопада 2023.
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2021 року № 371/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Книга пам'яті загиблих
- Ольга Крамаренко. Дмитра Товчигречку посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 28 лютого
- Народились 1984
- Уродженці Кривого Рогу
- Померли 6 травня
- Померли 2021
- Померли у Волноваському районі
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Кавалери відзнаки «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)