Толстиков Олег Вікторович

Толстиков Олег Вікторович
Народився	27 грудня 1905(1905-12-27) Бєльов, Тульська губернія, Російська імперія
Помер	23 вересня 1971(1971-09-23) (65 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	генерал-полковник авіації
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Олег Вікторович Толстиков (27 грудня 1905(19051227), місто Бельов Тульської губернії, тепер Тульської області, Російська Федерація — 23 вересня 1971, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник авіації (18.02.1958). Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.

Біографія

Народився в родині службовця. До 1916 року навчався в міському училищі Бельова, з 1916 по 1921 рік — учень підготовчого класу Бельовського реального училища, учень школи імені Чернишевського в Бельові.

З червня 1921 по листопад 1923 року — червоноармієць 460-го окремого батальйону військ Всеросійської надзвичайної комісії в місті Бельові, червоноармієць 574-го стрілецького полку військ внутрішньої служби Московського військового округу. З листопада 1923 по лютий 1924 року — червоноармієць та переписувач 250-го стрілецького полку 84-ї стрілецької дивізії.

У лютому 1924 — грудні 1925 року — старший переписувач 1-ї вищої авіаційної школи червоних військових льотчиків у Москві та старший діловод 3-ї військової школи льотчиків. У 1925 році вступив до комсомолу.

З січня 1926 по січень 1928 року — ад'ютант 3-го окремого авіаційного загону Військово-повітряних сил (ВПС) Московського військового округу в місті Іваново-Вознесенську. З січня по вересень 1928 року — ад'ютант 28-го авіапарку ВПС Московського військового округу в Іваново-Вознесенську.

З вересня 1928 по 1929 рік навчався в 3-й військовій школі льотчиків та льотспостерігачів імені Ворошилова в місті Оренбурзі.

З 1929 по листопад 1931 року — молодший, потім старший льотчик-спостерігач 57-ї авіаційної ескадрильї 3-ї авіаційної бригади ВПС Ленінградського військового округу.

З грудня 1931 по квітень 1932 року проходив підготовку на курсах інструкторів із озброєння в 3-й військовій школі льотчиків та льотспостерігачів імені Ворошилова Приволзького військового округу в Оренбурзі.

У квітні — липні 1932 року — начальник хімічної служби та озброєння 92-го авіаційного загону 3-ї авіаційної бригади ВПС Ленінградського військового округу.

У липні 1932 — грудні 1933 року — слухач 2-ї військової школи льотчиків ім. ТСОАВІАХІМу в місті Борисоглібську.

У грудні 1933 — січні 1934 року — командир авіаційного загону 12-ї окремої армійської розвідувальної ескадрильї в місті Липецьку. У січні 1934 — червні 1938 року — командир авіаційного загону 12-ї окремої армійської розвідувальної ескадрильї ВПС Приморської групи військ Особливої ​​Червонопрапорної Далекосхідної армії.

З червня по вересень 1938 року — командир ескадрильї 8-го штурмового авіаційного полку 53-ї авіаційної бригади ВПС 1-ї Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

З вересня 1938 року — командир 8-го штурмового авіаційного полку 53-ї авіаційної бригади ВПС 1-ї Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії. З лютого 1939 по серпень 1940 року виконував обов'язки помічника командира 53-ї авіаційної бригади ВПС 1-ї Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

У серпні 1940 — серпні 1941 року — помічник (заступник) командира 47-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС Орловського військового округу.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З кінця серпня по жовтень 1941 року — в.о. командира 47-ї авіаційної дивізії на Західному фронті.

24 листопада 1941 — січень 1942 року — т.в.о. командувача ВПС 59-ї резервної армії. З січня по травень 1942 року — командир 1-ї авіаційної бригади резерву Ставки Верховного головнокомандувача.

У травні 1942 — лютому 1943 року — командир 233-ї штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії Західного фронту.

У лютому 1943 — вересні 1944 року — командир 9-го змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії Південно-Західного (з 20 жовтня 1943 року — 3-го Українського) фронту.

28 вересня 1944 — січень 1946 року — командир 10-го штурмового авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту (Південної групи військ).

З січня по квітень 1946 року — заступник командувача 2-ї повітряної армії Центральної групи військ (місто Відень, Австрія).

У квітні 1946 — липні 1948 року — начальник Управління бойової підготовки штурмової авіації ВПС.

У липні 1948—1949 роках — начальник Державного Червонопрапорного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил.

З січня 1950 по грудень 1951 року — слухач авіаційного факультету Вищої військової академії імені Ворошилова.

У грудні 1951 — лютому 1954 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Бакинського району ППО.

13 лютого — 21 червня 1954 року — командувач військ Бакинського району ППО.

У червні 1954 — червні 1955 року — 1-й заступник командувача військ Бакинського району ППО.

29 червня 1955 — 20 липня 1959 року — 1-й заступник міністра внутрішніх справ СРСР по місцевій протиповітряній обороні.

У квітні 1960 року знову зарахований до кадрів Радянської армії.

У червні 1960 — 1965 року — начальник штабу Цивільної оборони СРСР. З 1965 по січень 1970 року — 1-й заступник начальника Цивільної оборони СРСР.

З 16 січня 1970 року — у відставці. Проживав у Москві.

Помер 23 вересня 1971 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання

• генерал-майор авіації (17.03.1943)
• генерал-лейтенант авіації (2.08.1944)
• генерал-полковник авіації (18.02.1958)

Нагороди

• два ордени Леніна (13.04.1945, 30.04.1947)
• п'ять орденів Червоного Прапора (3.11.1941, 1944, 3.11.1944, 19.11.1951, 22.02.1968)
• орден Суворова І ст. (28.04.1945)
• орден Богдана Хмельницького І ст. (13.09.1944)
• орден Суворова ІІ ст. (17.09.1943)
• орден Кутузова ІІ ст. (19.03.1944)
• орден Червоної Зірки (1965)
• медаль «За оборону Москви» (1944)
• медаль «За визволення Белграда» (1945)
• медаль «За взяття Будапешта» (1945)
• медаль «За взяття Відня» (1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За победу» (Болгарія)
• медалі

Джерела

• Толстиков Олег Викторович (рос.)