Толубєєв Микита Павлович

Толубєєв Микита Павлович
Народився	11 листопада 1922(1922-11-11) Катеринослав, Українська СРР
Помер	1 червня 2013(2013-06-01) (90 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	державний діяч, політик, дипломат
Alma mater	Дніпровський державний технічний університет (1951)
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Микита Павлович Толубєєв (11 листопада 1922(19221111), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1 червня 2013, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р. Член ЦК КПУ в 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Член ЦК КПРС в 1961—1966 р і 1971—1986 р.

Біографія

Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив металургійний технікум і почав працювати контролером відділу технічного контролю Дніпродзержинського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У 1941—1945 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У 1946—1954 роках — на інженерно-технічній роботі на Дніпродзержинському металургійному заводі імені Ф. Е. Дзержинського: технік, старший інженер, начальник зміни мартенівського цеху, начальник відділу кадрів заводу.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1951 році закінчив Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут імені Арсенічева.

У 1954—1956 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

У 1956—1959 роках — інспектор ЦК КП України.

У травні 1959 — 24 травня 1961 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

24 травня 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У січні — 5 липня 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ.

5 липня 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 1965 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1965—1968 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР.

У квітні 1968 — грудні 1970 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Кіпр.

У грудні 1970 — квітні 1979 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Куба.

У травні 1979 — липні 1983 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Болгарія.

У липні 1983 — 1990 року — заступник голови Державного комітету СРСР по зовнішнім економічним зв'язкам.

З 1990 року — на пенсії.

Нагороди

• орден Леніна (1982)
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• орден «Знак Пошани»
• медалі

Посилання

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991