Томас Барроуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Барроуз

Народження 1796
Вустер, Англія, Королівство Велика Британія
Смерть 1866
  Kingston Millsd, Онтаріо, Канада
Країна  Королівство Велика Британія
 Сполучене Королівство
Жанр пейзаж
Діяльність художник, інженер

CMNS: Томас Барроуз у Вікісховищі

Томас Барроуз (англ. Thomas Burrowes; 1796, Вустер, Англія — 1866, Кінгстон-Міллс, Канада)[1] — капітан інженерного корпуса англійської армії, служив у Канаді під час споруди канала Рідо в провінції Онтаріо, навколо якого склалося селище Байтаун, пізніше перетворився у місто Оттава. Барроуз цікавий тим, що своїми акварельними рисунками задокументував спорудження каналу, ландшафти Канади та ранню історію Оттави.

Біографія[ред. | ред. код]

У віці 17-ти років записався до корпусу королівських саперів та мінерів, у 1815 році був направлений у Форт-Генрі у місті Кінгстон, що у Верхній Канаді[1]. У 1826 році був долученим до складу групи спеціалістів у Монреалі, займаючись будівництвом військового каналу, з'єднуючи озеро Онтаріо з річкою Оттава. Барроуз був напрямлений у Байтаун (селище, пізніше стало містом Оттава), там служив помічником інспектора робіт з спорудженню канала Рідо. Він був одним із перших, хто отримав землю та дім на дорозі уздовж Казарменого пагорба — зараз Велінгтон-стріт, що йде уздовж Парламентського пагорбу, центра політичного життя країни.

У 1829 році Барроуз отримав посаду в Кінгстон-Міллс вгору по течії від Кінгстона, де служив клерком на роботах зі спорудженню ділянки канала Рідо на річці Катаракви аж до своєї відставки в 1846 році.

У відставці Барроуз займався фермерством, а також був поштмейстером та світовим суддею в Кінгстон-Міллс. Помер у 1866 році[2]. Його дім, Меплхірст, зберігся до сьогодні.

Твори[ред. | ред. код]

Під час служби військовим інженером Барроуз створив багато акварелей, у яких він документував історію створення каналу та ландшафту Верхньої Канади. Його акварельні малюнки були виявлені в 1907 році на горищі дома одної із його дочок, яка жила в Детройті[3], і були подаровані в 1948 році Архіву Онтаріо його онуком.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Gordon, Bruce. Cpl. Thomas Burrowes (1796-1866) – Part 1: The Early Years – Stalking the Dead (амер.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 28 січня 2020.
  2. CPL Thomas Burrowes. www.findagrave.com.
  3. Ottawa's Eyewitness: Thomas Burrowes. www.arcgis.com. Процитовано 28 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]