Томас Робінсон, 2-й барон Грентем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Робінсон
англ. Thomas Robinson
Томас Робінсон
Томас Робінсон
Портрет Джорджа Ромні.
Прапор
Прапор
 Лорд Торгівельної ради
9 грудня 1780 — 11 липня 1782
Прем'єр-міністр: Фредерік Норт,
Чарльз Вотсон-Вентворт
Монарх: Георг III
Попередник: Фредерік Говард
Наступник: Томас Тауншенд
Прапор
Прапор
 2-й Міністр закордонних справ
Великої Британії
13 липня 1782 — 2 квітня 1783
Прем'єр-міністр: Вільям Петті
Монарх: Георг III
Попередник: Чарльз Джемс Фокс
Наступник: Чарльз Джемс Фокс
 
Народження: 30 листопада 1738(1738-11-30)[1][2][3]
Відень, Габсбурзька монархія
Смерть: 20 липня 1786(1786-07-20)[1][2][…] (47 років)
Лондон, Королівство Велика Британія
Поховання: Chiswick Burial Groundd
Країна: Королівство Велика Британія
Освіта: Коледж Христа і Вестмінстерська школаd
Партія: Віги
Батько: Thomas Robinson, 1st Baron Granthamd[5]
Мати: Frances Worsleyd[2][5]
Шлюб: Mary Robinson, Lady Granthamd[5]
Діти: Thomas de Grey, 2nd Earl de Greyd[5], Фредерік Джон Робінсон, 1-й віконт Годрік[5] і Philip Robinsond[2]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Томас Робінсон, 2-й барон Грентем (англ. Thomas Robinson, 2nd Baron Grantham; нар. 30 листопада 1738, Відень — пом. 20 липня 1786, Суррей) — британський державний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Томас Робінсон народився 30 листопада 1738 року у Відні, Австрія, син — Томаса Робінсона, 1-го барона Грентема, в той час посла Великої Британії в Австрії, від його дружини Френсіс, дочки Томаса Ворслі. Здобув освіту у Вестмінстерській школі та в коледжі Христа, Кембридж[6].

Грентем увійшов до парламенту як член від Крайстчерча в 1761 році, а в 1770 році отримав перство у зв'язку зі смертю батька. У тому ж році призначений членом Таємної ради. У 1771 році він був направлений послом Великої Британії в Іспанію і займав цей пост до початку війни між Великобританією та Іспанією в 1779 році. У 1772 році, перебуваючи при літньому Іспанському дворі в Аранхуесі, він отримав кореспонденцію від — Рікардо Валь-і-Деверо, прем'єр-міністра Іспанії[7].

З 1780 по 1782 рік Грентем був президентом Торгівельної ради, а з липня 1782 по квітень 1783 року — 2-м Міністром закордонних справ при лорді Шелбурні[6].

Помер 20 липня 1786 року у віці всього 46 років, і баронство успадкував його старший син, Томас де Грей, 2-й граф де Грей. Його вдова продовжувала жити в Грентем-хаусі до своєї власної смерті в січні 1830 року у віці 72 років[8].

Шлюб і спадок[ред. | ред. код]

У 1780 році лорд Грентем одружився з леді Мері Йорк (1757—1830), молодшою дочкою Філіпа Йорка, 2-го графа Гардвіка, та леді Джеміни Кемпбелл, 2-ї маркізи Грей (1723—1797), дочки Джона Кемпбелла, 3-го графа Бредальбейна і Голланда та леді Амабель Грей, дочки Генрі Грея, 1-го герцога Кента (1671—1740).

У 1740 році свекруха лорда Грентема леді Джеміна Кемпбелл стала 2-й маркізою Грей в порядку особливого спадку після смерті свого діда по материнській лінії Генрі Грея, 1-го герцога Кента, 1-го маркіза Грея, 3-го барона Лукаса. Оскільки у неї не було спадкоємців чоловічої статі, титул був втрачений після її власної смерті в 1797 році, але в 1816 році її старша дочка леді Амабель Йорк (1750—1833) (дружина Олександра Гьюма-Кемпбелла, лорда Полварта) стала графинею де Грей.

Лорд Грентем і його дружина жили в Грентем-хаусі в Вайтголл-Ярді, Вестмінстер. У його дружини було два сини:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Low J. Robinson, Thomas, 2nd Baron Grantham // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T072467
  4. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ а б в г д Kindred Britain
  6. ↑ а б  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Hugh Chisholm, ред. (1911). Grantham, Thomas Robinson, 1st Baron s.v. Thomas Robinson . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 12. Cambridge University Press. с. 359. (англ.)
  7. ↑ Letters from Wall to Robinson, 30 December 1772, 10 December 1776, 13 December 1774, 18 October 1777. Bedfordshire and Luton Archives and Record Service L 30/14/409/1-4. Wall lived at Soto de Roma, Íllora, near Granada and mentions people from England visiting him, receiving and sending little presents.
  8. ↑ Grantham House. British History Online. Процитовано 6 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

XVIII ст.
XIX ст.
Роберт Дженкінсон (1801—1804) • Дадлі Райдер (1804—1805) • Генрі Фіппс (1805—1806) • Чарльз Джемс Фокс (1806) • Чарльз Грей (1806—1807) • Джордж Каннінг (1807—1809) • Генрі Баферст (1809) • Річард Велслі (1809—1812) • Роберт Стюарт (1812—1822) • Джордж Каннінг (1822—1827) • Джон Ворд (1827—1828) • Джордж Гамільтон-Гордон (1828—1830) • Генрі Джон Темпл (1830—1834) • Артур Веллслі (1834—1835) • Генрі Джон Темпл (1835—1841) • Джордж Гамільтон-Гордон (1841—1846) • Генрі Джон Темпл (1846—1851) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1851—1852) • Джеймс Гарріс (1852) • Джон Расселл (1852—1853) • Джордж Кларендон (1853—1858) • Джеймс Гарріс (1858—1859) • Джон Расселл (1859—1865) • Джордж Кларендон (1865—1866) • Едвард Стенлі (1866—1868) • Джордж Кларендон (1868—1870) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1870—1874) • Едвард Стенлі (1874—1878) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1878—1880) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1880—1885) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1885—1886) • Арчибальд Прімроуз (1886) • Стаффорд Норткот (1886—1887) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1887—1892) • Арчибальд Прімроуз (1892—1894) • Джон Вудгаус (1894—1895) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1895—1900)
XX ст.
Генрі Петті-Фітцморіс (1900—1905) • Едвард Ґрей (1905—1916) • Артур Джеймс Балфур (1916—1919) • Джордж Керзон (1919—1924) • Джеймс Рамсей Макдональд (1924) • Остін Чемберлен (1924—1929) • Артур Гендерсон (1929—1931) • Руфус Айзекс (1931) • Джон Саймон (1931—1935) • Семюель Гор (1935) • Ентоні Іден (1935—1938) • Едуард Вуд (1938—1940) • Ентоні Іден (1940—1945) • Ернест Бевін (1945—1951) • Герберт Моррісон (1951) • Ентоні Іден (1951—1955) • Гарольд Макміллан (1955) • Селвін Ллойд (1955—1960) • Александр Дуглас-Г'юм (1960—1963) • Річард Остін Батлер (1963—1964) • Патрік Гордон Вокер (1964—1965) • Майкл Стюарт (1965—1966) • Джордж-Браун (1966—1968) • Майкл Стюарт (1968—1970) • Александр Дуглас-Г'юм (1970—1974) • Джеймс Каллаган (1974—1976) • Ентоні Кросленд (1976—1977) • Девід Оуен (1977—1979) • Пітер Карінгтон (1979—1982) • Френсіс Пім (1982—1983) • Джеффрі Гау (1983—1989) • Джон Мейджор (1989) • Дуглас Герд (1989—1995) • Малкольм Ріфкінд (1995—1997) • Робін Кук (1997—2001)
XXI ст.
Джек Стро (2001—2006) • Маргарет Беккет (2006—2007) • Девід Мілібенд (2007—2010) • Вільям Гейґ (2010—2014) • Філіп Геммонд (2014—2016) • Борис Джонсон (2016—2018) • Джеремі Гант (2018—2019) • Домінік Рааб (2019—2021) • Ліз Трасс (2021—2022) • Джеймс Клеверлі (з 2022)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Робінсон,_2-й_барон_Грентем&oldid=42374931