Трамвай-пам'ятник (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трамвай-пам'ятник

50°29′07″ пн. ш. 30°28′27″ сх. д. / 50.48536934748464233° пн. ш. 30.47418850496773501° сх. д. / 50.48536934748464233; 30.47418850496773501Координати: 50°29′07″ пн. ш. 30°28′27″ сх. д. / 50.48536934748464233° пн. ш. 30.47418850496773501° сх. д. / 50.48536934748464233; 30.47418850496773501
Країна  Україна
Розташування Київ
Подільський район
Тип пам'ятник і трамвай
Дата заснування 1986

Трамвай-пам'ятник. Карта розташування: Київ
Трамвай-пам'ятник
Трамвай-пам'ятник
Трамвай-пам'ятник (Київ)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Київський трамвай-пам'ятник — трамвайний вагон типу 2М, що у 1986—2015 роках стояв як пам'ятник біля прохідної Подільського трамвайного депо (Кирилівська вулиця, 132).

Історія[ред. | ред. код]

Належав до вагонів київської серії 821—918 типу 2М (двовісний, моторний)(за С. П. Бейкулом і К. А. Брамським — вагон моделі «К»[1]), що випускались Київським трамвайним заводом у 1928—1934 роках[2]. Був побудований у 1928 році, отримавши № 822 працював на маршрутах Києва до 1949 року. 8 липня 1949 року переданий в Конотоп, де отримав № 3. Близько 1965 року перекласифікований у службовий. 1986 року переданий у Київ, де був перетворений на трамвай-пам'ятник[3]. При цьому він помилково отримав № 919, який належав вагону типа 2М другого випуску (серія 919—951), ця серія відрізнялась від серії 821—918 більш широкими дверними отворами тільки з правого боку, тоді як вагони серії 821—918 мала двери з обох боків[4]. Вагон № 919 у 1937 році працював на маршруті № 17 «Вокзал-Бесарабка», саме таку маршрутну табличку отримав № 822 при установці як пам'ятник[5]. Відкриття пам'ятника відбулось в березні[5], або в травні 1986 року[1] (за Д. Ермаком — у 1985 році[4]).

2015 року вагон-пам'ятник переданий до Історичного екпозиційно-реставраційного центру (ІЕРЦ) КП «Київпастранс» на території Дарницького депо. Була запланована реставрація вагону, для чого в липні 2017 року він був перевезений до автобусної СТО, але при розбиранні корпусу, салону і механізмів, виявилось, що вагон знаходиться в дуже поганому стані. Після цього вагон фактично був порізаний на брухт[5].

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Пассажирский трамвайный вагон
Построен в 30-х годах Киевским заводом электротранспорта им. Ф. Э. Дзержинского
Вагон двухосный жесткий. Кузов - металлический. Число мест сидячих - 26, стоячих - 36.
Габаритные размеры. Длина - 10074 мм. Ширина - 2250 мм. Высота - 2330 мм
В довоенный период завод изготовил более 100 таких вагонов, часть их эксплуатировалась в Киеве и других городах республики и в послевоенные годы

Початково пофарбований у два кольори — білий верх, червоний низ[5]. Навколо фар (по одній спереду і позаду) — рельєфні червоні п'ятипроменеві зіркі. Такий вигляд вагон мав і при установці на постамент. Попереду і позаду на даху було встановлено маршрутні таблички «Вокзал 17 Бесарабка», біля передньої двери змонтовано інформаційну табличку з написом російською мовою[3] (див. у врізці ліворуч).

У добу незалежної України (ймовірно у 1990-х роках) вагон був перефарбований у національні кольори — жовтий верх, блакитний низ. У 2009—2010 роках була втрачена маршрутна табличка попереду, у 2010—2011 роках вагон був наново пофарбований, при цьому нижня частина замість блакитної стала синьою[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бейкул, Брамський, 1992, с. 92.
  2. Ермак, 2011, с. 90, 278.
  3. а б в Киев, трамвайный вагон № 919. Городской электротранспорт. Процитовано 28 червня 2022.
  4. а б Ермак, 2011, с. 90.
  5. а б в г Екименко, Алексей. Реставрация до смерти: как Киев потерял трамвай-памятник. Киев – мой любимый город. Процитовано 28 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бейкул С. П. Київський трамвай : До 100-річчя з дня пуску в експлуатацію / Бейкул С. П., Брамський К. А.. — К. : Будівельник, 1992. — ISBN 5-7705-0495-1.
  • Ермак Д. А. Трамвай на улицах Киева. — К. : Скай Хорс, 2011. — ISBN 978-966-2536-07-2.

Посилання[ред. | ред. код]