Траса 60

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Траса 60
(Дорожні пригоди)

Interstate 60
(Episodes of the Road)
Жанр дорожні пригоди, комедія, драма.
Режисер Боб Гейл
Продюсер Іра Дойчмен, Пітер Ньюмен
Сценарист Боб Гейл
У головних
ролях
Джеймс Марсден
Гері Олдмен
Емі Смарт
Оператор Деніс Мелоуні
Композитор Крістоф Бек
Кінокомпанія Fireworks Entertainment
(CanWest Company)
Дистриб'ютор Samuel Goldwyn Filmsd і Netflix
Тривалість 116 хв.
Мова англійська
багатоголосий дубляж українською
Країна Канада Канада, США США
Рік 2002
Кошторис 7 млн. дол.
IMDb ID 0165832

«Траса 60» або «Траса 60: Дорожні пригоди» (англ. Interstate 60: Episodes of the Road) — голлівудський художній фільм 2002 року, виконаний в стилі метафізичної притчі, драми з елементами комедії. Цей фільм у жанрі дорожнього кіно, в якому головний герой подорожує неозначеною на мапах трасою 60. Під час подорожі він уникає спокус і вміло реалізовує свій потенціал.

Промоція фільму[ред. | ред. код]

У легендах і міфах всіх культур є персонажі, головне завдання яких — виконувати бажання. У арабів — це джини, у ірландців — лепрекони, у китайців — дракони, у європейців — феї та лісові духи. А в Америці є такий собі О. Б. Ґрант — досить дивний і кумедний чоловік, який може виконати будь-яке ваше бажання. Але будьте обережні — він бешкетник! Саме його і зустрічає одного разу головний герой фільму — Ніл Олівер.

Дивакуватий Ґрант запрошує Ніла вирушити у подорож таємничою автострадою 60, якої немає на жодній карті США. Ніл кидає все і пускається у неймовірну та ризиковану подорож, вирішивши будь-що розшукати незнайомку зі своїх снів.

Сюжет[ред. | ред. код]

Батько дарує Нілу машину

Головний герой фільму — американський хлопчина, на ім'я Ніл Олівер (Джеймс Марсден). Здавалося б, у нього все є: заможні батьки, чудова наречена, яка до того ж подобається батькам, купа всякого мотлоху, про який хлопці його віку можуть тільки мріяти, перспективи подальшого навчання і кар'єри — словом, хлопець має все. Але ні! Немає спокою в душі молодого Ніла Олівера. Він не хоче слухати настанов батька йти вчитися на юриста в престижний університет, а мріє про долю митця-художника.

Вважаючи, що він краще розуміє потреби свого сина, батько намагається втілити у житті сина нереалізовані власні мрії. На двадцять другу річницю від народження він дарує синові червоний кабріолет останньої моделі BMW. Червоний колір є улюбленим кольором батька, тоді як Нілу подобається більше блакитний. Батько колись, у віці Ніла, мріяв про таку машину, тоді як мрії Ніла зовсім інші. І ось під час святкування дня народження в його житті з'являється містер О. Б. Ґрант (Гері Олдмен) — офіціант, який подавав святковий торт. Ґрант радить озвучити загадане при гасінні свічок бажання, бо, мовляв, тільки озвучені бажання здійснюються.

Піддавшись переконанням, Ніл вимовляє вголос: «У чому сенс мого життя?».

О. Б. Ґрант
(англ. One Wish Grant,
укр. Одне бажання гарантоване)

Хто такий цей містер О. Б. Ґрант? Чарівник. Його тато був ірландський лепрекон, а мама танцювала в барі. Він завжди носить червону краватку-метелик і курить дивну люльку у формі мавпячої голови. А ще він виконує бажання. Але тільки одне. Причому ти повинен чітко розуміти, що саме ти хочеш і навіщо, тому що нерідко виконання бажання обертається проти того, хто його загадав. Наприклад, один молодик, у якого мобільник упав на асфальт і розбився, побажав повернутися на кілька хвилин назад, щоб врятувати телефон, що був йому так потрібен у ту мить. Ґрант це зробив, і молодика збила вантажівка. Інший приклад: подружня пара перед весіллям побажала померти щасливими в один день. Містер Ґрант виконав і їхнє бажання — обоє загинули відразу після виходу з церкви.

Ніл погоджується на роботу, що йому пропонує дуже дивний чоловік, містер Рей (Крістофер Ллойд), який знає майбутнє — відвезти по трасі 60 пакунок, не розкриваючи його ні при яких умовах. Угоду Ніл закріпляє своєю кров'ю. Його чекають страшні й небезпечні пригоди дорогою на шосе 60 — трасі, якої не існує на картах Америки.

Траса 60

Ніл подорожує з містером Ґрантом, який розкриває хлопчині секрети своєї професії й показує, чим для людей зрештою обертається виконання бажань. Також до Ніла приєднуються інші мандрівники, як, наприклад, Боб Коді (Кріс Купер), який носить на собі невелику бомбу й одержимий правдолюбством в найзапущенішій стадії, так само як і раком легенів.

Міста, що зустрілися на шляху Ніла і його супутників, незвичні. Тут і містечко, в якому офіційно дозволені сильні наркотики, і місто суцільних юристів, і вбивці, що роз'їжджають на такій же автівці, як у Ніла, і… Втім, не це головне. Мета поїздки Ніла — пошук дівчини його мрії. Дівчини, яка дивиться на нього з усіх рекламних плакатів, дівчини, віддзеркалення якої він бачить в кожній калюжі. Хто вона така — Ніл не знає. Він припускає, що дівчина — таємничий одержувач пакунка, яку йому вручив містер Рей.


У ролях[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

Фільм було знято практично за місяць — з 18 вересня до жовтня 2000 року. Знімання відбувалося у Фініксі (штат Аризона, США) та в Торонто (провінція Онтаріо, Канада).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Ніл прокинувся в лікарні 18 вересня (це видно на годиннику) — тобто того самого дня, коли почалися знімання. 18 вересня — день народження Джеймса Марсдена (виконавець головної ролі).
  • Номер будівлі, в якій у Ніла було призначено зустріч з Реєм — 555. Це число часто використовують у фільмах для вигаданих об'єктів, телефонних номерів тощо, щоб уникнути судових позовів у випадку збігу з реальними.
  • На початку фільму можна помітити, що у Ніла в кімнаті багато зображень героїв коміксів «Люди Х» видавництва Marvel. Джеймс Марсден виконав роль Циклопа у фільмах-екранізаціях цих коміксів.
  • Ніл постійно приймає рішення користуючись сайтом «Важливі рішення» (англ. Major decision). Адреса сайту написана із помилками: http://www.majordesicion.com. Після виходу фільму низка сайтів використали цю ідею: Majordecision.org [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.] та Majordecision.ru.
  • Коли Ніл вперше бачить свій подарунок — новий червоний BMW 328i — музика, яка звучить в цій сцені, дуже схожа на ту, що використана у фільмі «Назад у майбутнє», коли Марті відкриває двері гаража і бачить там нову машину.
  • У вступі двоє молодиків міркують про те, що в американській культурі немає істоти, яка виконує бажання. Відвідувач бару, який підійшов до них і розповів про О. Б. Ґрант — це «людина з бездонним шлунком», яку потім Ніл Олівер зустріне на автостраді 60.
  • Творці фільму хотіли показати, що при створенні образу О. Б. Ґранта автори черпали натхнення в міфології країн світу. Ґрант представлений як лепрекон-ірландець, тому він рудий. Люлька у формі голови мавпи прийшла зі східної міфології, а саму люльку можна пов'язати із джинами.
  • Коли Ніл і О. Б. Ґрант під'їжджають до траси 60, герой Гері Олдмена каже: «There's a signpost up ahead» Це відома цитата з серіалу 1959 року «Сутінкова зона» (англ. The Twilight Zone).
  • Картярські трюки за Крістофера Ллойда виконав професійний фокусник-дублер.
  • Годинник у героя Крістофера Ллойда показує 10:04 — саме в цей час зупинився годинник на вежі через удар блискавки в трилогії «Назад у майбутнє».
  • Це перша спільна поява Майкла Джей Фокса і Крістофера Ллойда в кіно після знімання в трилогії «Назад у майбутнє» (хоча в 1996 році вони разом знялися в епізоді серіалу «Спін-Сіті» (англ. Spin City)).
  • Майже весь фільм персонаж Гері Олдмена ходить з розбитою люлькою — у голови мавпи відламана нижня щелепа. За сюжетом, люлька зламалася, коли він на велосипеді врізався в машину містера Бейкера. І хоча персонаж Майкла Джей Фокса побажав «щоб цього не сталося», проте в іншому варіанті події О. Б. Ґрант зображений з уже зламаною люлькою.
  • У будівлі суду міста Морлоу (англ. Morlaw) висить герб, на якому написаний спотворений американський девіз: «In law we trust» («Ми віримо в закон»).
  • Ініціали О. Б. Ґрант розшифровуються як «Одне бажання гарантоване» (англ. One Wish Grant).
  • Номер автомобіля Ніла — «TAK2BNK», що є акронімом від девізу Олівера-старшого «Take it to bank» («Іди з цим до банку»).
  • Фокус з чорними чирвами і червоними піками. Насправді це знаменитий психологічний експеримент Брунера і Постмана. Вони просили випробовуваних розпізнати за короткий час серію гральних карт. Більшість карт були стандартними, але деякі змінені. Навіть після збільшення часу показу в сорок разів проти середньої тривалості експозиції, необхідної для розпізнання нормальної карти, більш ніж 10 відсотків аномальних карт не було упізнано ними правильно.

Музика[ред. | ред. код]

  • «Broken Heart For Sale» у виконанні Heather Myles
  • «Blind Spot» у виконанні Transmatic
  • «Not Too Close Encounters» у виконанні Seattle Music
  • «Diesel Only Theme» у виконанні The World Famous Blue Jays
  • «Relax (Club 69 Doomsday Mix)» у виконанні Frankie Goes To Hollywood
  • «Everything In The World» у виконанні Starling
  • «I Get A Kick Out Of You» і «On The Sunny Side Of The Street» у виконанні Frank Sinatra
  • «Daily Life». Композитор — Lee Chu Kiong
  • «Crescent Moon». Композитор — Chen Dacan & Xu Pingxin
  • «Eine Kleine Nachtmusik». Композитор — Wolfgang Amadeus Mozart
  • «Every You Every Me» у виконанні Placebo

Посилання[ред. | ред. код]