Трибомеханіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Трибомеханіка (рос. трибомеханика, англ. tribomechanics, нім. Tribo-Mechanik f) — розділ трибології, що вивчає механіку взаємодії контактуючих поверхонь при терті. Вона розглядає закони розсіювання енергії, імпульсу, а також механічну подібність, релаксаційні коливання при терті, реверсивне тертя, рівняння гідродинаміки та інш. стосовно завдань тертя, зношування поверхонь і мастила.

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Кіндрачук М. В., Лабунець В. Ф., Пашечко М. І., Корбут Є. В. Трибологія: підручник/ МОН. — Київ: НАУ-друк, 2009. — 392 с.