Тришевський Анатолій
| Анатоліій Тришевський | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
14 травня 1912 м. Херсон |
| Смерть |
17 квітня 1989 (76 років) шт. Флорида, США |
| Псевдо | Коваль Валентин |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |
 ОУНР |
Анатолій Тришевський (псевдо Валентин Коваль; 14 травня 1912, м. Херсон — 17 квітня 1989, шт. Флорида, США) — український журналіст, громадський діяч, учасник протинімецького та протирадянського підпілля.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 14 травня 1912 року у місті Херсон в сім"ї вчителів. Закінчив технічний університет.
Учасник підпілля Організації українських націоналістів з 1941 року. Від 20 вересня 1941 року — заступник головного редактора газети «Голос Дніпра»[1]
Восени 1942 року був заарештований гестапо і 25 грудня відправлений до Табору цивільного населення СД на станції Грейгово Миколаївського району[2]. У червні 1943 року, разом з групою інших в'язнів-оунівців, Тришевського було відправлено до Бухенвальду (табірний номер 25362).
Весною 1945 втікає з етапу і після завершення війни залишається на територій Німеччини, підконтрольній союзникам. Разом з Юліаном Войтовичем («Ярославом Степовим») починає діяльність, спрямовану на захист українців проти примусового вивезення до СССР.
1947 в Авгсбурзі у видавництві «Пу-Гу» побачила світ збірка новел «Капелюх і репатріяція» під псевдонімом Коваль Валентин.[3]
1948 року у тій же друкарні виходить книга «Ми українці!».[1][4]
Згодом переїжджає до США. Тут стає активним діячем Спілки української молоді. На І Установчому конгресі (1950) обраний референтом преси, на ІІ (1951), ІІІ (1952), V (1954) — обраний референтом преси й інформації, на IV конгресі (1954) — Членом головної Управи СУМ. Анатолій Тришевський заснував «СУМ-фільм»[5], редагував сторінку СУМу «Шлях молоді» у газеті «Свобода», а також сумівські журнали «Крила», «Місія України» та «Бюлетень Головної Управи СУМ».[6]
1951 року побачила світ збірка «Злочин Москви у Вінниці», присвячена подіям 1943 року, коли було знайдено місця масового поховання жертв Великого терору 1937—1938 років.[7]
1952 року вийшла книга на тему українсько-російських відносин під назвою «Не дискутувати, а викривати!».[8]
1964 року обраний головою Світової ради Спілки визволення України.
За підпільну і активну діяльність у СУМі, СВУ та ОУН президія Світової ради нагородила його почесною грамотою і золотою медаллю Т. Шевченка.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
2019 року його донька Оксана Коваль-Лапчук у видавництві «Sanburypress» (Механіксбург, США) видрукувала книжку «The Journalist. A Holocaust Story», де були зібрані родинні спогади й окремі частини із попередніх книжок.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Щур, Юрій. Оунівці в херсонському «Голосі Дніпра». ukrnationalism.com (uk-ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Щур, Юрій. Херсонський націоналіст Анатолій Тришевський. ukrnationalism.com (uk-ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Коваль В. Капелюх і репатріяція. diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Коваль В. Ми — Українці!. diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Повернення «СУМ-ФІЛЬМУ». CYM (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Коваль Валентин — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Коваль В. Злочин Москви у Вінниці. diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Коваль В. Не дискутувати, а викривати! (на тему українсько-російських відносин). diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Липовецький С. СУМ в Америці:65-літня історія — Крайова Управа Спілки української Молоді в Америці, 2014—224 с
- Коваль Валентин. Архів оригіналу за 31 січень 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X. - Щур, Юрій. Херсонський націоналіст Анатолій Тришевський. ukrnationalism.com (uk-ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 31 січня 2022.