Трона
| Трона | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Tn[2] |
| Хімічна формула | Na₃(HCO₃)(CO₃)·2H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 5.CB.15[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | кристалічна сода (арабська)[4] |
 Трона у Вікісховищі | |
Трона (англ. trona, urao) — мінерал класу карбонатів, водний кислий карбонат натрію.
Синоніми: троніт, урао.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Назва «трона» походить від арабського слова «tròn», що є короткою назвою соди (бікарбонат натрію). Його коріння, однак, навіть старше. Назва мінералу також зустрічається в івриті נטרן (натруна) і в давньогрецьк. νιτρον («нітрон», Арістотель) або римському «нітрон» (Пліній).
Трона була вперше описана та названа в 1773 році шведським консулом Багге в Триполі, який знайшов мінерал у долині Феццан (Лівія).
Назва alkali orientale impurum terrestre, введена шведським хіміком, металургом і мінералогом Йоханом Готшалком Валлеріусом у 1759 році для нового мінералу, приписується троні різними джерелами, але відповідає хімічно подібному термонатриту.
Загальний опис[ред. | ред. код]
1. За Є. К. Лазаренком: Na3H[СО3]2•2Н2О.
2. За «Fleischer's Glossary» (2018): Na3[CO3] (HCO3)•2(H2 O).
Містить (%): Na2O — 41,2; CO2 — 38,9; H2O — 19,9. Кристалічна структура шарувата, між шарами слабі зв'язки Н2О-О. Утворює пластинчаті, стовпчасті, волокнисті або щільні аґреґати, шарувату масу, кірки і вицвіти на ґрунті. Природі кристали рідкісні. Спайність довершена в одному напрямі. Густина 2,14-2,17. Твердість 2,5-3,5. Колір білий, сірий до жовтувато- і коричнювато-сірого. Блиск скляний. Крихкий. Злом нерівний до напівраковистого. Розчиняється у воді. При взаємодії з сірководнем перетворюється в тенардит.
Утворюється при висиханні соляних озер спільно з легкорозчинними сульфатами і хлоридами, іноді з боратами, часто в суміші з термонатритом, содою і нагколітом, а також на ґрунті (в аридних областях) і рідко від фумарольної дії.
Супутні мінерали: сода, термонатрит. Крім того, асоціює з натроном, галітом, глауберитом, тенардитом, мірабілітом, гіпсом, шортитом, нортупітом, бредліїтом, пірсонітом.
Найбільші родовища трони локалізовані в доломітових мергелях і бітумінозних глинистих породах формації Ґрін-Рівер (шт. Вайомінг, Юта, Колорадо в США), у відкладах содових озер Серлз-Лейк (шт. Каліфорнія, США); Натром (Танзанія); Ваді-ен-Натрун (Єгипет); є на Алтаї (РФ) і в Долині Смерті (США), Феццан (Лівія), у долині р. Ніл (Єгипет), Кенії, Ірані, Монголії, Судані.
Трона — важлива содова сировина. Trona є поширеним джерелом кальцинованої соди, яка є важливим економічним товаром через її застосування у виробництві скла, хімікатів, паперу, миючих засобів та текстилю.
Використовується також для кондиціонування води.
Трона використовується для видалення сірки як з димових газів, так і з бурого вугілля.
Також використовується як харчова добавка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ webmineral.com
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Трона // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Трона // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 138–140.
- Trona \ Handbook of Mineralogy
