Тростянецький парк
 ставок у парку | |
| 50°28′09″ пн. ш. 34°55′17″ сх. д. / 50.469317347327674383° пн. ш. 34.92165857672767260° сх. д.Координати: 50°28′09″ пн. ш. 34°55′17″ сх. д. / 50.469317347327674383° пн. ш. 34.92165857672767260° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Сумська область, м. Тростянець |
| Найближче місто | Тростянець |
| Площа | 256 (253) га |
| Засновано | початок XIX століття |
| Оператор | ДП «Тростянецький лісгосп», Нескучанське л-во. |
  Тростянецький парк (Сумська область) | |
 | |
 Тростянецький парк у Вікісховищі | |
Тростяне́цький парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований в місті Тростянець Сумської області.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Площа парку 253 гектари[1] (за іншими даними — 256 га). Сучасний статус — з 1990 року. Перебуває у віданні ДП «Тростянецький лісгосп», Нескучанське л-во.
Парк розташований на західній околиці міста Тростянець, в урочищі Нескучному (звідси його друга назва — Нескучанський парк, або заповідник). Основу Нескучного складає дібровий лісовий масив природного походження. Композиційну вісь його складають три озера, які розташовані в руслі колишньої річки Тростинки (від неї й з'явилася назва міста). Загальна площа водойм — 18,4 га.[2]
У Нескучанському парку є «Грот Німф» і Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція.
Рослинність парку[ред. | ред. код]
На схилах Тростянецького парку ростуть представники 40 родин, тобто понад 100 видів, рослин: дуб, ясен, липа, клен, береза, ільмові породи тощо. Ближче до водойм висаджені біогрупи сосни (чорної, австрійської, звичайної, веймутової), ялини та модрини.
У парковому деревостані трапляються дуби, вік яких сягає 300—400 років, діаметр — 2 і більше метрів, а висота — близько 30 метрів.
Історія створення[ред. | ред. код]
Згідно з даними Державного реєстру природно-заповідного фонду України, парк засновано на початку XIX століття нащадками Тимофія Васильовича Надаржинського, духівника царя Петра І. Від початку створення й до 1917 року парк змінив кількох господарів: Надаржинських, Корсакових, Голіциних. З 1874 року Нескучанська перлина належала цукрозаводчику Леопольду Кенігу.
Озера, які складають неповторну композиційну картину парку, були створені штучно. Перші два — на початку XIX століття. Період народження третього — 1980-ті роки. Водойми виникли шляхом побудови дамб на річці Тростинка.
У 1809 році (за часів князя Голіцина) на територія Нескучанського парку виник мальовничий «Грот Німф». Він був побудований на честь 100-річчя перемоги російського війська під Полтавою. У споруді влаштовувалися театралізовані вистави, де танцювали німфи (звідки й назва) та сильфіди. Існує легенда, що «Грот Німф» є «воротами» в підземний хід, який сягає монастиря в Охтирці.
На північному узліссі Кеніг у 1923 році побудував дім, у якому сьогодні міститься офіс Краснотростянецького відділення Українського науково-дослідного інституту лісового господарства. Це — найстаріша науково-дослідна установа лісового профілю в Україні, побудована на базі Тростянецького лісгоспу. У 1960-ті роки навколо держлісгоспу було насаджено дендропарк.
Наукова та культурна спадщина[ред. | ред. код]
Тростянецький парк-пам'ятка має велику естетичну, культурну й наукову цінність. Щороку там відбуваються пленери художників-пейзажистів, окремі роботи яких зберігаються в галереї маєтку Голіцина.
У Краснотростянецькому відділенні Українського науково-дослідного інституту лісового господарства починали свою наукову діяльність академіки А. Жуков, П. Погребняк, лісівник-дослідник П. Фальковський, лісівник-типолог П. Кожевніков. У Тростянецьких лісах проводили свої дослідження професори С. П'ятницький, Б. Шустов, Д. Лавриненко, П. Ізюмський та багато інших. Матеріали досліджень, забрані в тростянецьких лісах, займають значне місце в ряді монографій та капітальних робіт таких вчених: Г. Висоцького («О гидрологическом и метеорологическом влиянии лесов», 1949), М. Давидова («Чорна вільха Європейської частини СРСР», 1960 р.), В. Шумакова («Типы лесных культур и плодородие почв», 1963 р.), Д. Лавриненко («Взаимодействие древесных пород в различных типах леса», 1965 р.) та інших.
У 1864 році на території Тростянецького парку гостював композитор П. Чайковський, який був захоплений красою місцевої природи, про що писав у листі до своєї сестри. Тростянецькі смарагдові багатства бачив і український письменник А. Дімаров. Свої враження від побаченої краси він виклав у автобіографічному творі «Прожити й розповісти».[3]
Проблеми охорони дендропарку Тростянець[ред. | ред. код]
Щорічно у парку різними видами рубок заготовлюється близько 400 м3 на площі близько 110 га, чим завдається істотний збиток біорізноманіттю[4].
Галерея[ред. | ред. код]
.JPG)
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тростянецький парк |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Игнатенко В. А. Боры, дубравы, перелески / В. А. Игнатенко, А. Я. Прокопенко. — Сумы: Редакционно-издательский отдел, 1990. — 17 с.
- ↑ Журнал «Столица и усадьба» (№ 54, 15 марта, 1916 года, Петроград).
- ↑ Прожити й розповісти: Повість про сімдесят літ / Анатолій Дімаров, Ред. Григорій Карпенко. — К.: Дніпро, 1997. — 320 с.
- ↑ Скільки лісу рубається у дендропарках України
Посилання[ред. | ред. код]
- Тростянецький
- Щодо історії та особливостей парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Тростянецький»
- Ландшафтний парк «Нескучне» на сайті «Енциклопедія пам'яток»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
- Природоохоронні території за алфавітом
- Природоохоронні об'єкти, засновані 1990
- Пам'ятки садово-паркового мистецтва України
- Природоохоронні території загальнодержавного значення Сумської області
- Природно-заповідний фонд Тростянецького району (Сумська область)
- Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Сумської області
- Тростянець (Сумська область)