Трубоукладальне судно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спрощені схеми трьох поширених систем, що використовуються для будівництва та монтажу підводних трубопроводів (не в масштабі): S-подібна, J-подібна та барабанна.

Трубоукладальне судно — спеціалізоване судно, призначене для прокладки підводних трубопроводів. Спроектовані трубоукладальники для глибин до 600 м.

Корпус трубоукладача має спрощену форму. Іноді в трубоукладальники переобладнують баржі або судна іншого типу. Перспективні корпусу катамаран типу або з стабілізуючими колонами, особливо для експлуатації в районах з суворими погодними умовами.

Технологія укладання підводного трубопроводу з трубоукладальника полягає в нарощуванні його шляхом послідовної приварки секцій труб, що знаходяться на палубі.

При невеликих глибинах для переміщення трубопроводу з палуби до морського дна використовують криволінійний спусковий пристрій, за яким нарощуваний трубопровід переміщують від корми судна на дно в міру приварювання нових секцій труб. Зі збільшенням глибини моря на кормі судна встановлюють додаткову шарнірну опору-стрінгер для підтримки трубопроводу при русі вниз і для запобігання великих вигинів його при виході з судна.

Інший спосіб укладання трубопроводів — барабанний. У цьому випадку трубоукладач обладнаний барабаном, на який намотується виготовлений на березі сталевий гнучкий трубопровід.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Akimova, O., & Kravchenko, A. (2018). Розробка методу щодо вибору способу транспортування сировини від морських бурових платформ до берегової інфраструктури. Technology Audit and Production Reserves, 2(2(46), 25–31. https://doi.org/10.15587/23

Посилання[ред. | ред. код]