Трюхан Вадим Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трюхан Вадим Валерійович
Народився 9 січня 1972(1972-01-09) (52 роки)
Веселівський район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність дипломат
Alma mater НАДУ при Президентові України
Партія безпартійний
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Вади́м Вале́рійович Трю́хан (нар. 9 січня 1972(19720109), с. Піскошине, Веселівський район Запорізька область) — український дипломат і громадський діяч, юрист-міжнародник, заступник командира 4-ї роти Добровольчого Формування Бориспільської міської територіальної громади #1, виконавчий директор БО «Благодійний фонд підтримки добровольців і їхніх родин», голова правління ГО «Європейський Рух України», керуючий партнер юридичної фірми «ЮМАС», колишній директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України[1].

Освіта[ред. | ред. код]

1997 — закінчив Інститут сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум», отримав диплом з відзнакою, спеціаліст з міжнародних відносин, референт-перекладач".

1998 — навчався в Коледжі міжнародної безпеки ім. Маршала[en] (Гарміш-Партенкірхен, ФРН).

2001 — закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримав диплом магістра державного управління.

З 2011 до 2013 — аспірантура Національної академії державного управління при Президентові України, тема дослідження «Інституційне забезпечення європейської інтеграції»

У 2021 році закінчив «Школу Міністрів» Київської школи державного управління імені Сергія Нижного

Кар'єра[ред. | ред. код]

1997—2011 — працював на дипломатичній службі України на різних дипломатичних посадах у Договірно-правовому управлінні, Секретаріаті Державного секретаря з питань європейської інтеграції, Консульському департаменті та департаменті Європейського Союзу МЗС України, а також у Головному управлінні зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

У перервах:

20002001 — перебував у Місії ОБСЄ в Хорватії, а в 2002 році — у Місії Ради Європи в Косово.

2008–2010 — директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.[2]

У 2010–2011 — Посол з особливих доручень МЗС України.

2011–2013 — аспірант кафедри європейської інтеграції Національної академії державного управління при Президентові України, за сумісництвом — експерт НУО «Інститут політичної освіти» (ІПО), координатор проекту «Майстерня європейської політики» (у ІПО), а також партнер у Адвокатській компанії «IMG Partners», керівник практики «Міжнародне та європейське право» (створив з нуля).

Вересень — грудень 2013 — директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства аграрної політики та продовольства, звільнився 2 грудня («за згодою сторін») у протест проти брутального розгону «Беркутом» молоді на майдані незалежності в ніч на 30 листопада та зупинки курсу на європейську інтеграцію.

Січень 2014 — грудень 2015 — партнер юридичної фірми «Constructive lawyers», з червня 2014 р. по червень 2015 р. — асоційований аналітик ГО «Міжнародний Центр Перспективних Досліджень».

З 2015 року - керуючий партнер юридичної фірми «ЮМАС» і голова правління ГО «Європейський рух України».

З 28 лютого 2022 року - доброволець Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади #1, з травня - заступник командира 4-ї роти.

З 14 жовтня 2022 року - виконавчий директор БО «Благодійний фонд підтримки добровольців і їхніх родин».

Має IV ранг державного службовця та дипломатичний ранг радника першого класу[3].

Володіє українською, російською, англійською та хорватською мовами.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Червень — липень 2014 — Голова правління ГО «Сила Людей».

2014 — на виборах до Верховної Ради — кандидат в народні депутати від партії «Сила людей», № 16 у виборчому списку. На час виборів: тимчасово не працює, член Політичної партії «Сила людей», проживає в місті Києві[4].

Квітень 2015 — обраний членом Політичної ради політичної партії «Сила людей», виконував обов'язки Голови Політради, а з 25 червня обраний заступником Голови політради.

Завершив свою каденцію в Політраді у квітні 2016 року, вийшов з партії на початку 2017 року.

З січня 2015 — голова правління ГО «Європейський Рух України».

З квітня 2017 року безпартійний.

2017-19 роки — член громадської ради при Міністерстві інформаційної політики України.

Кандидат у народні депутати по 179 виборчому округу від партії «Громадянський Рух Хвиля» на парламентських виборах 2019 року.[5]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Має доньку (1996) і сина (2001).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений Почесним подарунком (2006), Почесною грамотою Міністерства закордонних справ України (2007), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009), подякою виконавчого комітету Бориспільської міської ради (2022), а також грамотами військового командування Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади #1 та 137 о/б ТерОборони (2022).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 1263-р «Про призначення Трюхана В.В. директором Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  2. Євромрії потрібен закон. День, № 180, 8 жовтня 2008. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 8 вересня 2013.
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2008 року № 192-р «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  4. Відомості про кандидата в народні депутати України Центральна виборча комісія
  5. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2019". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]