Турач суданський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турач суданський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Pternistis
Вид: Турач суданський
Pternistis erckelii
(Rüppell, 1835)[2]
Синоніми
Francolinus erckelii
Посилання
Вікісховище: Pternistis erckelii
Віківиди: Pternistis erckelii
ITIS: 553866
МСОП: 22678865
NCBI: 9022

Тура́ч суданський[3] (Pternistis erckelii) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[4]. Мешкає в Східній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Суданський турач (Гаваї)
Суданський турач (Гаваї)

Довжина птаха становить 38–43 см, самці важать 1,05–1,59 кг, самиці 1,136 кг. Обличчя коричневе, над очима чорнуваті "брови", верхня частина голови і задня частина шиї рудувато-коричневі. Скроні білі, за очима білі смуги. Верхня частина тіла поцяткована каштановими смугами, нижня частина тіла світла, поцяткована коричневими смужками. Дзьоб чорний, лапи жовті.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Суданські турачі мешкають на Ефіопському нагір'ї в Ефіопії і Еритреї, а також на сході Судану в штаті Кассала. У 1957 році вони були інтродуковані на Гавайські острови, де успішно заселили основні острови. Суданські турачі живуть у високогірних чагарникових заростях та на узліссях гірських тропічних лісів, в чагарникових заростях на берегах річок, серед скель. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 2000 до 3500 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав і зернами злаків, пагонами, ягодами і комахами. Сезон розмноження триває з квітня по листопад.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Pternistis erckelii.
  2. Rüppell, Eduard (1835). Neue Wirbelthiere zu der Fauna von Abyssinien gehörig (German) . Т. Vögel. Frankfurt am Main: S. Schmerber. с. 12—13, Plate 6.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.