Туркменська абетка
Туркменська абетка (туркм. Türkmen elipbiýi) — алфавіт туркменської мови, що використовується в Туркменістані, частина зарубіжної діаспори використовує арабський алфавіт перського стилю.
До 1927 року туркменська мова користувалася арабським алфавітом, потім було здійснено перехід на латинський. З 1940 року для запису туркменської мови використовувався алфавіт на основі кирилиці, а зі здобуттям незалежності у 1991 році було знову зроблено перехід на латинський алфавіт, який тривав декілька років, в 1993 році президент Сапармурат Ніязов запропонував латинський алфавіт з використанням таких незвичних символів, як знак фунта(£), долара ($), єни (¥), центу(¢), але потім ці символи були замінені на звичніші. Декілька років після здобуття незалежності діти в школі вивчали і кирилічний, і латинський алфавіти, допоки відбувся повний перехід на латинський.
Алфавіт[ред. | ред. код]
Кирилична абетка, що використовувалася в 20 столітті:
Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Ёё, Жж, Җҗ, Зз, Ии, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Ңң, Оо, Өө, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Үү, Фф, Хх, (Цц), Чч, Шш, (Щщ), (Ъъ), Ыы, (Ьь), Ээ, Әә, Юю, Яя
Написання сучасного туркменського алфавіту (друковані літери)
| A B Ç D E Ä F G H I J Ž K L M N Ň O Ö P R S Ş T U Ü W Y Ý Z |
| a b ç d e ä f g h i j ž k l m n ň o ö p r s ş t u ü w y ý z |
a, e, ä, y, i, o, ö, u, ü є голосними літерами, інші — приголосні.
Таблиця відповідностей алфавітів[ред. | ред. код]
| латиниця | кирилиця | IPA | латиниця 1993 | латиниця 1992—1993 | латиниця 1927—1940 | арабська графіка до 1927 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| A a | А а | [a] | A a | A a | A a | آ ع |
| B b | Б б | [b] | B b | B b | B b | ب |
| Ç ç | Ч ч | [ʧ] | Ç ç | C c | C c | چ |
| D d | Д д | [d] | D d | D d | D d | د |
| E e | Е е | [je], [e] | E e | E e | E e | ٱ |
| Ä ä | Ә ә | [æ] | Ä ä | Ea ea | Ә ә | أ |
| F f | Ф ф | [ɸ] | F f | F f | F f | ف |
| G g | Г г | [g~ʁ] | G g | G g | G g | گ Ƣƣ |
| H h | Х х | [h~x] | H h | H h | H/X h/x | خ |
| I i | И и | [i] | I i | I i | I i | ى |
| J j | Җ җ | [ʤ] | J j | J j | Ç ç | ج |
| Ž ž | Ж ж | [ʒ] | £ ɾ | Jh jh | Ƶ ƶ | ژ |
| K k | К к | [k~q] | K k | K k | K/Q k/q | ک ق |
| L l | Л л | [l] | L l | L l | L l | ل |
| M m | М м | [m] | M m | M m | M m | م |
| N n | Н н | [n] | N n | N n | N n | ن |
| Ň ň | Ң ң | [ŋ] | Ñ ñ | Ng ng | Ŋ ŋ | ڭ |
| O o | О о | [o] | O o | O o | O o | او |
| Ö ö | Ө ө | [ø] | Ö ö | Q q | Ө ө | اۇ |
| P p | П п | [p] | P p | P p | P p | پ |
| R r | Р р | [r] | R r | R r | R r | ر |
| S s | С с | [θ] | S s | S s | S s | ث س ص |
| Ş ş | Ш ш | [ʃ] | $ ¢ | Sh sh | Ş ş | ش |
| T t | Т т | [t] | T t | T t | T t | ط ت |
| U u | У у | [u] | U u | U u | U u | او |
| Ü ü | Ү ү | [y] | Ü ü | V v | Y y | اۇ |
| W w | В в | [β] | W w | W w | V v | و |
| Y y | Ы ы | [ɯ] | Y y | X x | ى | - |
| Ý ý | Й й | [j] | Ұ ÿ | Y y | J j | ﻳ |
| Z z | З з | [ð] | Z z | Z z | Z z | ظ ض ذ ز |
Дивись також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |