Турушанко Маркіян Васильович
| Турушанко Маркіян Васильович | |
|---|---|
| Народився | 12 серпня 1894 |
| Помер | 23 червня 1919 (24 роки) |
| Діяльність | військовослужбовець |
Турушанко Маркіян Васильович (12.08.1894/31.07.1894 ст. ст., Раранче — 23.06.1919, Володіївка) — хорунжий УГА та Буковинського куреня ДА УНР.
Біографія[ред. | ред. код]
Родина та навчання[ред. | ред. код]
Народився в сімʼї народного учителя, згодом директора школи в с. Раранче Слободзія повіт Бояни на Буковині (тепер с. Слобода Новоселицького р-ну Чернівецької обл.) Василя Турушанка (пом. 20.11.1908 р.) та Ґлікерії, уродженої Малик. З 1905/1906 навчального року навчався у 2-й державній українсько-німецькій гімназії в Чернівцях. Навчаючись в гімназії, мешкав з матір'ю в Чернівцях за адресою: Тайхґассе, 3.
У лавах Української Галицької Армії[ред. | ред. код]
З 1915 р. покликаний до війська, де служив як однорічний доброволець, в 1918 р. іменований хорунжим резерву 58-го полку піхоти. Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як хорунжий УГА. Служив як зв'язковий старшина в штабі Буковинського полку УГА в Коломиї, виконуючи доручення пропагандистського та організаційного характеру. Після реорганізації в Копичинцях наприкінці 05.1919 р. БП в Буковинський курінь ДА УНР продовжив службу в старшинській четі БК (командир четар М. Горнштайн), згодом як четар 3-ї сотні Буковинського Куреня, відзначаючись великою відвагою та відчайдушністю в боях з більшовиками. Під час протинаступу на м. Копайгород (тепер Барського р-ну Вінницької обл.) 23.06.1919 р. зміцнених угорськими підрозділами більшовицьких військ БК був змушений відступити за залізничний насип колії Жмеринка — Могилів-Подільський біля с. Володіївка в 3-х км від м. Копайгород. М. Турушанко, отримавши 6 кульових поранень, потрапив в полон до більшовиків, які його пограбували, скалічили прикладами та пристрелили. Похований з військовими почестями на цвинтарі с. Володіївка.
У літературі помилково іменується «М. Торушанко», «В. Торушанко».
Література[ред. | ред. код]
- Літ.: Оповістки. // «Буковина». — 1917. — 22 вересня.
- Лакуста С. Памяти героїв. // «Час». — 1931. — 14 березня.
- Емга [Попович І.]. Буковинський Курінь. // «Час». — 1933. — 23 квітня. — 16 червня.
- Дуда А., Старик В. Буковинський Курінь в боях за українську державність 1914-1941-1944. — Чернівці: Накладом товариства «Український Народний Дім в Чернівцях», 1994. — С. 21, 51.
- О. Добржанський, В. Старик. Бажаємо до України! Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914—1921 рр.). Одеса, 2008. — С. 53, 1042, 1059, 1062.
- Старик В. Турушанко Маркіян Васильович. Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Том 4. Івано-Франківськ 2021. — С. 118.
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |