Тіагу Амарал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Тіагу Амарал
Тіагу Амарал
Тіагу Амарал
Тіагу Амарал під час виступів за «Баріто Путеру» (2016)
Особисті дані
Повне ім'я Тіагу Едуарду ду Амарал
Народження 25 січня 1992(1992-01-25) (32 роки)
  Сан-Бенту-ду-Сул, Санта-Катарина, Бразилія
Зріст 181 см
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бангладеш «Шейх Руссел»
Номер ?
Юнацькі клуби
2006—2007
2007—2008
2008—2011
2011 		Бразилія «Греміо»
Бразилія «Фігейренсе»
Бразилія «Корітіба»
Бразилія «Аваї»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012 Бразилія «Аваї» 1 (0)
2013 Бразилія «Легіау» 4 (0)
2013 Бразилія «Жувентус-СК» 6 (2)
2014 Бразилія ВОСЕМ 12 (4)
2014 Бразилія «Операріу» 0 (0)
2015 Боснія і Герцеговина «Слога» (Любушки) 15 (9)
2016 Оман «Салала» 10 (0)
2016 Індонезія «Баріто Путера» 11 (1)
2017 Бразилія «Еспіріту-Санту» 5 (0)
2017 Ліван «Триполі» 11 (4)
2017—2018 Ірак «Зеравані» 16 (12)
2018—2019 Ірак «Ербіль» 10 (6)
2019 Ліван «Бурж» 2 (1)
2020—2021 Індонезія «Персіпура Джаяпура» 3 (2)
2021—н.ч. Бангладеш «Шейх Руссел» ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Тіагу Едуарду ду Амарал (порт.-браз. Thiago Eduardo do Amaral, нар. 25 січня 1992, Сан-Бенту-ду-Сул, Санта-Катарина, Бразилія) — бразильський футболіст, атакувальний півзахисник бангладеського клубу «Шейх Руссел».

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився та виріс у місті Сан-Бенту-ду-Сул, Санта-Катарина. Футбольну кар'єру розпочав 2005 року в «Греміо» U-15. У 2007 році переїхав до Флоріанополіса, де став гравцем «Фігейренсе». У 2012 році став гравцем «Аваї».

Бразилія[ред. | ред. код]

Розпочав професіональну футбольну кар'єру 2012 року в клубах «Дж. Малучеллі Футебол» із Корітіби та «Корінтіанс Алагоано».

У січні 2013 року переїхав до столиці країни, міста Бразиліа, де підписав короткостроковий контракт з клубом «Легіау». У 2013 році провів 4 матчі у чемпіонаті Бразилії (чемпіонат Федерального округу). Потім переїхав до Харагуа-ду-Сул, де підписав короткостроковий контракт з клубом «Жувентус-СК». Відзначився 2-ма голами в 6 матчах на Кубку Санта-Катаріни 2013 року[1].

У 2014 році він переїхав до Сан-Паулу, де підписав короткостроковий контракт з клубом ВОСЕМ. Відзначився 4-ма голами в 12 матчах у Другому дивізіоні Ліги Пауліста 2014 року. Згодом того ж року переїхав до Варзеа-Гранде, штат Мату-Гросу, де тренувався з першою командою «Операріу».

Боснія і Герцеговина[ред. | ред. код]

Вперше виїхав з Бразилії в 2015 році до Боснії і Герцеговини, де підписав 1-річний контракт з клубом «Слога» (Любушки). У Другій лізі 2015 року відзначився 9-ма голами у 15 матчах.

Оман[ред. | ред. код]

17 січня 2016 року підписав однорічний контракт з командою Професіональної ліги Оману «Салала» СК, в якому провів шість місяців. У футболці нового клубу дебютував 22 січня 2016 року в нічийному (1:1) поєдинку чемпіонату Оману проти фіналіста національного кубку проти «Сура»[2].

Індонезія[ред. | ред. код]

Thiago Amaral - PS Barito Putera 2016

У вересні 2016 року він виїхав до Індонезії і підписав 1-річний контракт з командою Футбольного чемпіонату Індонезії «Баріто Путера»[3].

Повернення до Бразилії[ред. | ред. код]

Після довгих сезонів за кордоном у березні 2017 року повертається до Бразилії, щоб стати частиною проекту з амбітними цілями під назвою «Еспіріту-Санту». Клуб брав участь у Лізі Капішабу, Серії D чемпіонату Бразилії та Кубку Капішабу.

Ліван[ред. | ред. код]

У вересні 2017 року він переїхав до Лівану, де 7 вересня підписав однорічний контракт з командою ліванської Прем'єр-ліги «Триполі». У вищому дивізіоні чемпіонату Лівану дебютував та відзначився першим голом 17 вересня 2017 року в програному (1:5) поєдинку проти «Аль-Ансара»[4].

Ірак[ред. | ред. код]

Тіагу Амарал у футболці «Ербіля».

У січні 2018 року прийняв вигідну пропозицію від клубу Прем'єр-ліги Курдистану «Зеравані». У команді став одним із провідних гравців, допоміг «Зеравані» стати переможцем національного чемпіонату та найкращим її бомбардиром, відзначився 10-ма голами в 10-ти матчах.

Незабаром після завершення сезону в чемпіонаті приєднався до «Ербіля» й увійшов до історію, підняв команду до еліти іракського футболу, а також виграв золотий м'яч Прем'єр-ліги Курдистану.

Повернення до Лівану[ред. | ред. код]

Амарал повернувся до Лівану в 2019 році, де підписав контракт з новою командою Бурж.

Повернення до Індонезії[ред. | ред. код]

Востаннє в Індонезії грав 2016 року, але в 2020 році повернувся до країни, де 21 січня підписав 1-річний контракт з індонезійською Лігою 1 «Персіпура Джаяпура»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Juventus, de Jaraguá do Sul, começa preparação para a Copa Santa Catarina. anoticia. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 29 грудня 2021.
  2. ↑ SALALAH VS. SUR 1 - 1. SOCCERWAY. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  3. ↑ Barito Putera Akhirnya Thiago Amaral Jadi Pemain Asing Terakhir yang Direkrut Barito. BanjarmasinPost. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  4. ↑ TRIPOLI SC VS. AL ANSAR 1 - 5. SOCCERWAY. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  5. ↑ Persipura resmi umumkan 24 pemain untuk liga 1, ada sylvano comvalius (індонез.). indosport.com. 21 січня 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тіагу_Амарал&oldid=41275982