Тіло фон Вертерн-Байхлінген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіло фон Вертерн-Байхлінген
нім. Thilo Graf und Herr von Werthern-Beichlingen
Народився 28 грудня 1914(1914-12-28)[1]
Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецька імперія
Помер 17 червня 1986(1986-06-17)[1] (71 рік)
Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, ФРН
Діяльність офіцер
Учасник Друга світова війна
Військове звання майор
Рід Вертерниd
У шлюбі з Walpurgis Prinzessin zu Stolberg-Wernigeroded
Діти Alexandra Baronin von Werthern-Beichlingend[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Барон Тіло Едуард Фрідріх Франц фон Вертерн, з 6 березня 1942 року — граф і пан фон Вертерн-Байхлінген (нім. Thilo Eduard Friedrich Franz Freiherr/Graf und Herr von Werthern-Beichlingen; 28 грудня 1914, Шверін — 7 червня 1986, Франкфурт-на-Майні) — німецький офіцер, майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Представник знатного прусського роду. З 10 листопада 1938 року — командир 3-ї роти 26-го танково-розвідувального дивізіону, з 1 серпня 1940 року — роти 5-го запасного танково-розвідувального дивізіону, з 2 жовтня 1940 року — взводу, потім 1-ї роти 27-го танкового полку.

Замок Байхлінген (2006).

6 березня 1942 року, після загибелі на Східному фронті старшого брата Оттобальда, лейтенанта зенітної артилерії, успадкував графський титул, а також замок і маєток в Байхлінгені. Майном керувала дружина Тіло. Після війни замок був відібраний комуністами.

З 16 червня 1942 року — навчальний керівник училища командирів роти у Версалі. З 1 січня 1943 року — викладач тактики училища фанен-юнкерів та офіцерів танкових військ. З 16 липня 1943 року — навчальний командир училища оберфенріхів танкових військ. З 8 травня 1944 року служив у штабі генерал-інспектора танкових військ генерал-полковника Гайнца Гудеріана. В кінці війни очолив бойову групу «фон Вертерн», сформовану з нічного бойового дивізіону училища танкових військ в Любеку, яка мала взяти участь у битві за Берлін. Група була взята в полон британськими військами у Шлезвіг-Гольштейні, а сам Вертерн був доставлений в Британію для допиту щодо використання новітніх приладів нічного бачення, які були встановлені на двох танках «Пантера» з його бойової групи.

Сім'я[ред. | ред. код]

23 жовтня 1943 року одружився з принцесою Вальпургою цу Штольберг-Вернігероде (1921–1992). В шлюбі народились 2 дочки:

  • Графиня Вальпурга фон Вертерн-Байхлінген (1 березня 1949)
  • Баронеса Александра фон Вертерн (6 листопада 1952, Бюдінген), в шлюбі — графиня цу Кастелль-Рюденгаузен.

27 липня 1976 року пара розлучилася.

Оцінка сучасників[ред. | ред. код]

Командування 27-го танкового полку дало Вертерну наступну оцінку: «Впертий. Сміливий. Доведено перед ворогом. Хороший командир роти.»

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Барон Тіло фон Вертерн — інший кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з роду Вертерн.

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Dörr M., Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3
  • Knobelsdorff, O., Geschichte der niedersächsischen 19. Panzer-Division, Podzun Pallas Verlag, Friedberg, Germany, 1985

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тіло_фон_Вертерн-Байхлінген&oldid=35632466