Тінь (архетип)
Тінь — в аналітичній психології, у запропонованій К.Г. Юнгом концепції структури особистості, це один із найбільш помітних архетипів (поряд із персоною, анімою та анімусом). Тінь є або несвідомим аспектом особистості, який свідоме его не ототожнює з собою, або все несвідоме, — тобто все, що людина не усвідомлює повністю. Тінь — це сукупність низьких бажань, грубих потягів, що є прихованими або несвідомими і конфліктують із свідомістю людини.[1] Архетип Тінь концептуально подібний до id в концепції Зигмунда Фрейда. Однак, на відміну від фрейдистського визначення тіні, юнгіанська тінь може включати все, що знаходиться за межами світла свідомості, і може бути як позитивним, так і негативним. Оскільки людина схильна відкидати найменш бажані аспекти своєї особистості або не усвідомлювати їх, тінь сприймається переважно як негатив. Однак навіть позитивні сторони можуть залишатися прихованими в Тіні (особливо у людей із заниженою самооцінкою, тривожністю та помилковими переконаннями).[2] Людина схильна переносити властивості своєї Тіні на іншого індивіда.[1] Згідно з Юнгом, Тінь, будучи інстинктивною та ірраціональною, схильна до психологічної проекції, у якій усвідомлена особиста неповноцінність визнається як усвідомлений моральний недолік у когось іншого. Ці проекції ізолюють і обманюють індивіда, діючи як дедалі густіша завіса ілюзії між его та реальним світом. Визнання людиною своєї Тіні започатковує її самопізнання.[1]
Тінь є відносно автономною частиною особистості, яка складається з особистих і колективних психічних установок, які не можуть бути прийнятими особистістю через несумісність з свідомим уявленням про себе. Тіньові несвідомі змісти сприймаються через проєкцію і підлягають інтеграції в цілісну структуру особистості.
Характеристики[ред. | ред. код]
В тіні можна виділити: особисту тінь — належить до індивідуального несвідомого і може мати структуровану форму комплексу, та колективну тінь — архетиповий компонент колективного несвідомого.
Аспекти тіні часто відображуються у сновидіннях.[1] У сновидіннях Тінь проявляється у вигляді людини однієї статі з сновидцем, що викликає неприйняття і роздратування. Тінь є частиною мислення, але виходить з несвідомого. Ігнорування або незнання Тіні може викликати неузгодженість особистості.
|
«Фігура Тіні персоніфікує собою все, що суб'єкт не визнає в собі і що все-таки — безпосередньо або ж опосередковано — знову і знову спливає в його свідомості, наприклад, нікчемні риси його характеру або інші неприйнятні тенденції». | 
|
— К.-Г. Юнг. Свідомість, несвідоме і індивідуація | ||
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Тінь // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 486.
- ↑ Young-Eisendrath, P. and T. Dawson. 1997. The Cambridge Companion to Jung. Cambridge University Press. p. 319.
Література[ред. | ред. код]
- Еріх Нойман, «Глибинна психологія і нова етики», Абетка-Класика, 2009 ISBN 978-5-395-00231-0
- Ключові параметри аналітичної психології
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||
