Угрюмов Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Угрюмов.
Угрюмов Григорій Іванович
рос. Григорий Иванович Угрюмов

Народження 11 (22) травня 1764[1]
Москва, Російська імперія[2]
Смерть 28 березня (9 квітня) 1823 (58 років)
  Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Поховання Смоленське православне кладовище
Країна  Російська імперія
Жанр історичний живопис
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1785)
Діяльність художник
Вчитель Левицький Дмитро Григорович
Відомі учні Іванов Дмитро Іванович
Роботи в колекції Російський музей і Ермітаж
CMNS: Угрюмов Григорій Іванович у Вікісховищі

Григорій Іванович Угрюмов (30 квітня [11 травня] 1764, Москва — 16 [28] березня 1823, Санкт-Петербург)[3] — російський історичний живописець і портретист; представник класицизму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Москві в родині купця-бляхаря родом з села Норського[ru] Ярославської губернії Івана Михайловича Угрюмова, депутата Комісія по складанню проєкту Нового Уложення. Хрещений в Успенській (П'ятницькій) церкві, в якій була збережена плащаниця його роботи[4].

У 1770 році був прийнятий у виховне училище при Імператорській Академії мистецтв. Головним його наставником був художник-живописець Д. Г. Левицький. Після закінчення академічного курсу в 1785 році з малою золотою медаллю, отриману за картину «Вигнана Агар з малолітнім сином Ізмаїлом у пустелі», Угрюмов в 1787 році казенним коштом відправився за кордон для вдосконалення майстерності живописця. Пробувши чотири роки в Римі, де зображував античні статуї, Веронезе і Гвідо Рені, він повернувся до Санкт-Петербургу в 1790 році. Наступного року йому було доручено викладати історичний живопис в Академії.

Отримав звання «призначеного в академіки» (1797)[5]. Звання академіка отримав у 1797 році за картину «Випробування сили Яна Усмаря»[6].

Незабаром після того зведений в ад'юнкт-професори, перебував на посаді до 1800 року, пізніше був підвищений в професори. З 1800 року став засідати в Раді Академії. Нарешті, в 1820 році був зроблений ректором історичного живопису. Почесний член Вільного товариства любителів словесності, наук і мистецтв.

В продовження своєї діяльності користувався в Росії гучною популярністю і благоволінням імператриці Катерини II та імператорів Павла I і Олександра I; за їх замовленнями виконував часто великі та багатоскладові картини для найважливіших побудованих тоді будівель: Троїцький собор Олександро-Невської лаври[ru], Михайлівський замок і Казанський собор у Санкт-Петербурзі, собор в Одесі та інші. На особливу увагу заслуговують дві великі його картини «Взяття Казані 2 жовтня 1552 військами Івана Грозного» (1797—1799 РР.) і «Покликання Михайла Федоровича Романова на царство 14 березня 1613 року» (не пізніше 1800 р.), написані для Михайлівського замку, а також «Урочистий в'їзд Олександра Невського в місто Псков» (1793 р). Крім того, можна вказати на образи його роботи в Казанському соборі («Святий Зосима і Саватій», два архангели на південній і північній дверях іконостаса) і церквах лейбгвардій Фінляндського полку[ru] і Московського полку[ru]. Угрюмов майстерно писав портрети, наприклад, портрети купця І. В. Водовозова (батька письменника В. І. Водовозова[ru]) і доктора Й. К. Каменецького.

Помер у Санкт-Петербурзі та був похований на Смоленському кладовищі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ а б Угрюмов Григорий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  4. ↑ Егорова Т. Загадки норской плащаницы.[недоступне посилання з Апрель 2020] Северный край
  5. ↑ Кондаков, 1915, с. 202.
  6. ↑ Кондаков, 1915, с. 203.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Угрюмов, Григорий Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Кондаков C. Н. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914 / составил С. Н. Кондаков. — СПб. : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — С. 202–203. — 454 с.
  • Зонова З., Скворцов А. Григорий Иванович Угрюмов. 1764—1823 / Ред. А. Леонов; Обложка - гравюра на дереве М. Маторина. — М.-Л. : Искусство, 1947. — 24, [6] с. — (Массовая библиотека) — 15000 прим. (обл.)
  • Зонова 3. Т. Григорий Иванович Угрюмов. 1764—1823. — М., 1966.
  • Яковлева Н. А. Григорий Угрюмов. 1764—1823 / Оформление серии Д. М. Плаксина. — Л. : Художник РСФСР, 1982. — 80 с. — (Массовая библиотека по искусству) — 30000 прим. (обл.)
  • Ильина Т. В., Станюкович-Денисова Е. Ю. Русское искусство XVIII века. + CD. Учебник для бакалавриата и магистратуры. Москва: Юрайт, 2015. с. 480—481 ISBN 978-5-9916-3527-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Угрюмов_Григорій_Іванович&oldid=37881685